Опитування

Чи готові Ви звернутися до суду у разі порушення Ваших трудових прав?
 
Новий Трудовий кодекс - полоса перешкод для вчорашнього студента Друк
Конкурс
Понеділок, 25 січня 2010, 22:05
В очікуванні нового закону, який приймається на заміну вже існуючому, хочеться вірити, що це не переливання з пустого в порожнє, що нове буде більш досконалим, сучасним та полегшить життя.

Кодекс законів про працю (надалі будемо використовувати традиційне скорочення - КЗпП) за часи його існування з 1971 року зазнав майже півсотні редакцій, які діяли, діють чи будуть діяти. Це в середньому складає одну нову редакцію КЗпП на кожен рік.

Аналізуючи новий Трудовий кодекс, виникають питання, на які хотілося б отримати позитивну відповідь, а саме:

  • чи охопив новий Трудовий кодекс всі правки, які зазнав його старший брат за 39 років існування;
  • чи вивчили творці нового Трудового кодексу міжнародний досвід в регулюванні трудових відносин;
  • чи містить новий Трудовий кодекс вимоги сучасного ритму життя;
  • чи полегшить цей документ процес співіснування та взаємодії роботодавця та працівника.

Розглянемо редакцію проекту Трудового кодексу України, що було подано на друге читання до Верховної Ради України 10 грудня 2009 року (надалі за текстом будемо називати його коротко – новий КЗпП).

Уявімо себе студентом останнього курсу одного з вищих навчальних закладів України та проаналізуємо життя цього студента за діючими правилами регулювання трудових відносин та тими, що пропонуються новим Трудовим кодексом України.

 

Перше працевлаштування

При працевлаштуванні за старим КЗпП статтею 24 «громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи». Тобто студент ще не працював, а документ, що посвідчує історію його кар’єрних досягнень, він повинен мати. Правда, за статтею 48 цього ж Кодексу «Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу». Більшість відповідальних осіб на підприємствах за кадровий облік або не дочитують КЗпП до цієї статті, або не читають поміж рядків, та вимагають за статтею 24 надати для оформлення факту працевлаштування трудову книжку.

Звісно, що це випадок, коли відповідальний за кадровий облік не знає положень Постанови № 301 від 27 квітня 1993 р., а саме статтю 2 «Без трудової книжки приймаються на роботу  тільки  ті  особи, які працевлаштовуються вперше». Іноді трапляються випадки, коли студент перетворюється на шарик з пінг-понгу між відділом кадрів вищого навчального закладу та відділом кадрів свого першого місця роботи.

Новим КЗпП правда про право на працевлаштування вперше без трудової книжки чітко прописана в одній статті, а саме статтею 58 «Документи та відомості про особу, що подаються під час прийняття на роботу» та остання частина її пункту 2, де особи що приймаються на роботу вперше звільняються від подання трудової книжки та свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Отже, вдячність новому Трудовому кодексу за полегшення пакету документів для першого працевлаштування.

 

Відомості про працівника

Перше місце роботи - це перше випробування дорослим життям, де є бажання проявити ініціативу, зробити трішечки більше, ніж від тебе очікують, та звісно, бажання до визнання та нагороди за успіхи.

Діючий Кодекс законів про працю передбачає фіксування в трудовій книжці заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації.

Новий Трудовий кодекс обмежив інформацію в трудовій книжці лише записами про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи.

З одного боку новою редакцією спростили роботу кадровику та відійшли від практики радянських часів із заохоченнями, перегонами та перемогами. З іншого боку скасували можливість сором’язливим працівникам документально підтвердити свої досягнення в роботі.

До речі, за новим Трудовим кодексом роботодавець може збирати інформацію про попередню роботу особи, що приймається на роботу, лише за наявності письмової згоди такої особи та в межах, визначених цією згодою.

 

Випробувальний термін для випускника

В процесі обрання професії за дипломом нашому студенту допомагали батьки, в обранні першого місця роботи рішення він приймав сам. І так сталося, що дві професії не співпали, скажімо, фахівець з електромонтажу пішов працювати менеджером з продажів канцелярських товарів.

Діючий КЗпП захищав нашого студента від випробувального терміну та можливого свавілля працедавців з цього питання. Його стаття 26 однозначно забороняє встановлення випробувального терміну для «молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів».

Новий КЗпП не просто не забороняє але й спокушає недобросовісних роботодавців до використання новоспеченої робочої сили в якості безкоштовної. Стаття 47 пункт 6 частина перша захищає від випробувального терміну лише «осіб, які закінчили професійно-технічні чи вищі навчальні заклади і вперше стають до роботи за здобутою професією (спеціальністю)».

Більше того, новий КЗпП пропонує «протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні, без виплати вихідної допомоги». Тобто наприкінці третього місяця (максимального терміну) випробувального періоду новий працівник отримає повідомлення від роботодавця про його невідповідність займаній посаді та ще й не отримає чесно заробленої вихідної допомоги.

Дякуючи новому Трудовому кодексу, більшість випускників навчальних закладів може перетворитися в безкоштовну робочу силу.

 

Навчання без відриву від роботи

Якщо наш студент вирішить продовжити навчання та сумістити цей процес з роботою, то згідно з положеннями нового Трудового кодексу обирати навчальний заклад йому необхідно буде в радіусі бюджетної вартості проїзду до такого навчального закладу.

Стаття 216 діючого КЗпП зобов’язує власника або уповноважений ним орган оплачувати працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження навчального закладу і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

Редакція нового Трудового кодексу взагалі не включає положення щодо компенсації проїзду на навчання.

Для підрахунку суми, що буде в розпорядженні студента під час відпустки в зв’язку із навчання, насьогодні студенту необхідно звернутися і до тексту КЗпП і до Закону України «Про відпустки», оскільки в Кодексі не визначено умови оплати такої відпустки.

Новий Трудовий кодекс містить положення сучасного Закону України «Про відпустки» та показує, що за час додаткової відпустки в зв’язку із навчанням студент отримає суму з розрахунку, що відповідає оплачуваній відпустці за термін, необхідний на навчання чи складання іспитів згідно з положеннями Кодексу.

 

Таким чином, ті люди, що починатимуть свій трудовий шлях за новим Трудовим кодексом будуть позбавлені вивчення переліку законів, що регулюють сьогодні трудові відносини, оскільки положення останніх внесено до тексту єдиного спеціалізованого нормативного акту. В той же час положення нових працівників вимагатиме уваги та пильнування своїх прав, заради збереження робочого місця та отримання гідної оплати праці із збереженням відповідних соціальних гарантій.

Автор: Занько Ольга

 
Template Design ah-68 | Copyright © 2010 by Honcharuk and Partners Law Firm

Матеріали, опубліковані на сайті, взято з відкритих джерел, підготовлено працівниками порталу Трудове право або придбано на комерційних засадах.

Використання матеріалів порталу Трудове право можливо лише за умови зазначення джерела такого матеріалу, тобто гіперпосилання www.trudovepravo.com.ua