Опитування

Чи готові Ви звернутися до суду у разі порушення Ваших трудових прав?
 
Не вщухає дискусія навколо прийняття трудового кодексу. Друк
Новини
Понеділок, 14 листопада 2011, 10:04

На чию, все ж таки, користь будуть діяти прописані в ньому основні положення, найманих працівників чи роботодавців?
Свою позицію з цього приводу висловив у одному з інтерв’ю Олексій Мірошниченко, перший заступник голови Спільного представницького органу роботодавців на національному рівні, виконавчий віце-президент “Конфедерації роботодавців України”.

Він наголосив на тому діючий Кодекс законів про працю, приймався біля 30 років тому і очевидно що вже не регулює багатьох аспектів сучасних трудових відносин. Відтак він переконаний, що необхідно прийняти Трудовий кодекс саме з ідеологією гнучкої захищеності. Тобто надати гарантії захищеності для працівників та можливість обирати оптимальний шлях розвитку бізнесу для роботодавців, а нинішній варіант документу стоїть на захисті найманого працівника та не мотивує роботодавця до створення нових робочих місць, каже Олексій Мірошниченко.

Також він зауважив, що на даний час з цього приводу між роботодавцями та профспілками знайдено точки дотику приблизно на 97 відсотків. А решта залишається наріжним каменем для обох сторін, це по-перше це бажання профспілок брати участь в управлінні підприємством, зокрема, в раді директорів або в наглядовій раді, проти чого виступають роботодавці. Друге, це не погоджений механізм та роль профспілок при звільненні, зміні умов праці чи трудового розпорядку. Ініціатива роботодавців полягає в заміні погодження з профспілками таких питань, веденням з ними консультацій. А також чи найважливішим невирішеним питанням залишається визначення структури, форм оплати і змісту мінімальної заробітної плати. Профспілки та урядовці вважають, що цей соціальний стандарт повинен базуватися лише на тарифній складовій. А от на думку роботодавців до її складу потрібно включити також надбавки за кваліфікацію, складність і продуктивність праці, окрім, звичайно, доплат за шкідливі умови праці чи надурочні. При цьому роботодавці не заперечують, що мінімальна зарплата повинна бути не меншою, ніж прожитковий мінімум. Нагадаємо, що в Україні прожитковий мінімум, який до слова не переглядався ще із 2000 року і мінімальна зарплата тісно пов’язані між собою на законодавчому рівні.

Щодо обов’язковості укладання колективних договорів сторони самі повинні домовлятися, коли і як їм укладати чи переглядати угоду, у відповідності до базової Конвенції МОП. Зі слів віце-президента “Конфедерації роботодавців України” укладаючи угоду, роботодавець бере на себе добровільні додаткові зобов’язання. Такі питання, як мінімальна зарплата, кількість вихідних, видатки на охорону праці, відрахування в соціальні фонди та інші в Україні і без того чітко передбачені вітчизняним законодавством, яке роботодавець чи бізнесмен не має права порушувати. А щодо інших преференцій, то це однозначно – справа договірна.

Прогнозуючи ухвалення трудового кодексу в другому читанні у вигляді в якому він є зараз, роботодавці будуть просити Президента відправити його на доопрацювання або ж накласти вето, додав Олексій Мірошниченко.

Відділ кадрового аудиту
порталу "Все про трудове право"

 
Template Design ah-68 | Copyright © 2010 by Honcharuk and Partners Law Firm

Матеріали, опубліковані на сайті, взято з відкритих джерел, підготовлено працівниками порталу Трудове право або придбано на комерційних засадах.

Використання матеріалів порталу Трудове право можливо лише за умови зазначення джерела такого матеріалу, тобто гіперпосилання www.trudovepravo.com.ua