Опитування

Чи готові Ви звернутися до суду у разі порушення Ваших трудових прав?
 
Трудовий колектив або спілка підприємців. Плюси та мінуси оформлення працівників як фізичних осіб – підприємців Друк
Статті - Думка юриста
Понеділок, 21 вересня 2009, 17:36

З метою оптимізації оподаткування в нашій країні досить давно та успішно діє метод реєстрації працівників як фізичних осіб – підприємців з наступним укладенням з ними цивільно-правових договорів та виплатою на їх підставі сум, які обумовлюються сторонами як заробітна плата. Як і будь-які інші, такий підхід має дві сторони медалі – сторона підприємства – замовника, яке бажає укласти з працівником – підприємцем цивільно-правовий договір, та сторона працівника – підприємця, який виконуватиме за цим договором роботу, і кожен з них має у цьому тандемі свої інтереси. Розглянемо детальніше особливості ті підводні камені такого співробітництва.

Хто є хто

Господарський кодекс України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Конституція України гарантує кожному право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Відповідно до ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації. Порядок такої реєстрації встановлений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Процедура, як для України, максимально проста: для того, щоб стати фізичною особою -  підприємцем (ФОП), особа повинна

  • подати державному реєстратору за місцем свого проживання реєстраційну картку за формою №10,
  • копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду та квитанцію про сплату реєстраційного збору, який нині складає 34 грн.,

після чого вона отримує свідоцтво про державну реєстрацію.

Інформація до пенсійного фонду та податкової інспекції надсилається державним реєстратором, і на облік у цих установах новий підприємець ставиться автоматично, без його участі, а відповідні довідки отримує поштою. За бажанням підприємець може сплачувати єдиний податок, для чого йому необхідно подати відповідну заяву до податкової особисто протягом 15 днів з дня державної реєстрації, та відкрити рахунок у банку. На цьому паперова робота закінчується, і новостворений підприємець може починати працювати.

Деякі підприємства-замовники беруть реєстрацію своїх працівників як ФОП на себе, деякі – зобов’язують його пройти цю процедуру особисто. Те саме стосується і податків та зборів – ФОП, який працює за спрощеною системою оподаткування, зобов’язаний сплачувати щомісяця єдиний податок, ставка якого встановлюється місцевими радами для кожного виду підприємницької діяльності окремо (в м. Києві для всіх них вона складає 200 грн.) та відрахування до пенсійного фонду, вести книгу обліку доходів і видатків і подавати звітність до контролюючих органів. Підприємство-замовник може взяти ведення бухгалтерського обліку на себе, а може доручити працівнику – все залежить від домовленостей між ними.

Важливість форми

Процес співробітництва між підприємством-замовником та праівником-ФОП зазвичай оформлюється у вигляді договору про надання послуг або виконання робіт (підряду). Відповідно до його умов підприємство-замовник оплачує роботу працівника-ФОП на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок.

Проте, йдучи шляхом максимальної формалізації відносин, що виникають у цьому випадку, та наближення їх по змісту до трудових, потрібно пам’ятати про пастки, які чекають підприємство-замовника на ньому.

Зокрема Міністерство праці та соціальної політики України у своєму листі від 26.12.2003р. №06/1-4/200 роз’яснюючи різницю між трудовими та цивільно-правовими договорами, звертає увагу на те, що підприємець, який надає підприємству послуги або виконує роботу, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. За договором про надання послуг або підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

Цієї ж думки дотримуються і судові інстанції. Зокрема Вищий господарський суд в постанові від 16.03.2005 по справі №27/82 звертає увагу на те, що за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату, і підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Верховний Суд України у свою чергу в ухвалі від 26.02.2004 по справі №6-16781кс02 стоїть на тій же позиції: предметом цивільно-правового договору є певний матеріальний результат виконаної роботи, який для трудового договору не є обов'язковий. Позаяк у останньому випадку головне значення має трудова діяльність загалом, а не виконання разової конкретної роботи. За трудовим договором працівник виконує роботу відповідно до його кваліфікації, посади впродовж невизначеного або певного строку. При цьому працівник підпорядкований адміністрації, додержується встановлених правил внутрішнього розпорядку, виконує роботу, як правило, засобами організації й не несе ризику загибелі речей, які є об'єктом праці.

Тому, вказавши в договорі між підприємством-замовником та працівником-ФОП обов’язок останнього виконувати роботу у певні години, підприємство ризикує тим, що у разі перевірки і Мінпраці, і податкова однозначно вважатимуть такий договір трудовим з усіма наступними негативними для такого підприємства наслідками. Крім того, цей процес може ініціювати і сам працівник, у разі виникнення конфлікту з роботодавцем.

lawyer-button.gif

Отже, використовуючи працю працівників-ФОП, з метою уникнення можливих негативних наслідків від визнання його трудовим, підприємству слід дотримуватись таких рекомендацій:

1.    Не вказувати в договорі режим роботи. Його дотримання залежить лише від доброї волі працівника-ФОП.
2.    При визначенні предмета договору максимально конкретизувати вид та об’єм роботи, уникаючи опису трудової функції (професії, спеціальності, кваліфікації).
3.    Оплату робіт проводити виключно на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт.

 

Плюси та мінуси

Для підприємства вигода від такого співробітництва насамперед полягає у зменшенні об’єму податків та інших обов’язкових платежів, зокрема до пенсійного фонду, які воно зобов’язане сплачувати у разі зарахування працівника в штат. Це дозволяє направити вивільнені кошти безпосередньо на заробітну плату працівнику-ФОП при однакових з штатним працівником загальних витратах, чим досягається більша привабливість такої роботи.

Крім того принцип свободи договірних відносин дозволяє встановлювати цивільно-правовим договором набагато більш широке коло умов, ніж у трудовому. Зокрема це стосується умов розірвання договору (звільнення працівника), які в цивільно-правовому договорі можна передбачити будь-які, згідно бажань його сторін, порядку та строків оплати робіт (заробітна плата штатному працівнику повинна виплачуватись не щонайменше двічі на місяць), та відповідальності перед роботодавцем.

Останнє має велике значення для підприємства тому, що ст.ст. 130, 132 Кодекс законів про працю України за загальним правилом передбачає, що працівник несе відповідальність тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Також розмір суми відшкодування завданої підприємству працівником шкоди за загальним правилом не може перевищувати середнього місячного заробітку такого працівника. У цивільно-правовому ж договорі сторони можуть передбачити умови відповідальності на свій вибір, в тому числі без обмежень у розмірі її суми.
Мінуси такого співробітництва для підприємства у свою чергу можуть проявитися лише у разі визнання договору між ним та ФОП трудовим. Неправильне оформлення документів, зокрема договору між сторонами, можуть значно збільшити ступінь цього ризику.

Для працівника, нажаль, вигод значно менше. Вони полягають у збільшенні розміру офіційно отримуваних доходів та формальній можливості не підлягати правилам внутрішнього розпорядку.

Серед мінусів же – обов’язки вести бухгалтерський облік, відсутність соціальних, зокрема права на оплачувані відпустки, лікарняні та ін., та інших гарантій і компенсацій, збільшений обсяг відповідальності за своїми зобов’язаннями, за якими фізична особа – підприємець відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу відповідає усім своїм майном та ін.

Також у разі «звільнення» фізичній особі, яка зареєстрована як підприємець, відмовлять у постановці на облік як безробітного у державній службі зайнятості та виплаті відповідних соціальних платежів.

Крім того після закінчення співробітництва з роботодавцем, у разі відсутності необхідності у статусі підприємця, особа буде зобов’язана самостійно зняти себе з реєстрації, що тягне за собою набагато більш складну, ніж реєстрація, процедуру.

 

Висновок

Співробітництво підприємства-замовника та працівника - фізичної особи – підприємця в будь-якому разі тримається на добрій волі обох сторін, і всі вигоди, які воно може принести, проявляються лише у випадку взаємного дотримання слова та умов договору. У разі ж виникнення конфліктів працівник-ФОП несе найбільший ризик понести збитки матеріального, а як наслідок – і морального характеру, але при неправильному оформленні документів – і підприємству він може завдати чималих клопотів. В будь-якому разі, чи достатньо сторонам довіри між ними для такого співробітництва, повинні вирішувати вони в кожному випадку окремо і особисто.
 

Сергій Шельпук

портал «Все про трудове право»


УВАГА! В зв'язку із змінами в законодавстві матеріал може втратити актуальність в якійсь з частин, тому краще звернутись за правовою консультацією.

 
Template Design ah-68 | Copyright © 2010 by Honcharuk and Partners Law Firm

Матеріали, опубліковані на сайті, взято з відкритих джерел, підготовлено працівниками порталу Трудове право або придбано на комерційних засадах.

Використання матеріалів порталу Трудове право можливо лише за умови зазначення джерела такого матеріалу, тобто гіперпосилання www.trudovepravo.com.ua