|
У зв'язку з кризою на голови підприємців посипалася безліч законів, постанов, указів й інших документів. Багато з таких документів - зовсім не "антикризові", а швидше навпаки, стали причиною масових обурень. Практика оскарження спірних нормативних актів держорганів наразі незначна. Відображаються особливості вітчизняної судової системи. Але цього разу малий бізнес має всі шанси на перемогу.
Мова піде про постанову КМУ № 366. Згідно з цим одіозним документом, з 1 травня обов'язковий внесок до Пенсійного фонду для фізичних осіб - підприємців, що працюють по спрощеній системі оподаткування (зокрема, для платників єдиного і фіксованого податку, а також задіяних в їх бізнесі членів сімей) повинен складати не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу (тобто 207,5 гривень). Це нібито повинно забезпечити їм трудовий стаж для здобуття пенсії. Детальніше про це ЛІГА:ЗАКОН сповіщала у матеріалі "Щоб старість не в радість". Роз'яснення відносно вирахування страхових платежів ПФ надав у своєму плисті № 7964/03-20.
Відповідаючи на питання учасників організованої ЛІГА:ЗАКОН інтернет-конференції, партнер Правової групи "Домініон" Михайло Гончарук роз'яснив, що чинним законодавством України не передбачено спеціального порядку визначення суми внесків до Пенсійного фонду, пов'язаного з реєстрацією працівника підприємства, установи або організації окремо в якості фізичної особи - підприємця. Тому внесок в ПФ стягуватиметься окремо і незалежно як з фізособи-підпріємця, так і з фізособи-працівника.
Розрахунок страхового внеску не залежить і від доходу. Тому якщо підприєміець - патник єдиного податку не отримує дохід, він все одно зобов'язаний платити страховий внесок до Пенсійного фонду. В той же час пан Гончарук відзначає, що постанова КМУ № 505 встановлює: підприємці, що є пенсіонерами за віком або інвалідами і що не використовують найману працю, сплачують страхові внески на добровільній основі.
Місія: наповнити бюджет
Постанова № 366 порушує цілий ряд нормативно-правових актів: Конституцію України, Закони "Про Кабінет Міністрів України", "Про систему оподаткування", "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", "Про державну підтримку малого підприємництва", Указ Президента "Про спрощену систему ободаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва ". Думки багатьох експертів сходяться на тому, що дана постанова - спроба "підлатати" бюджет за рахунок найбільш активної частини населення. "На мій погляд, розвиток ситуації полягатиме в збільшенні тіньового сектора. Думаю, багато хто пам'ятає, що спрощена система оподаткування виникла якраз на ідеї збільшення долі легального підприємництва. Якщо нічого не зміниться, то відбудеться зворотній процес", - вважає Михайло Гончарук.
Слід зазначити цікавий факт: існує висновок Мін'юсту за результатами правової експертизи проекту постанови, в якій вказано, що порядок і терміни перерахувань до Пенсійного фонду слід приймати шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також відмічено, що відповідна постанова буде прийнята з порушеннями актів законодавства, що мають вищу юридичну силу.
" Якщо підійти з економічної точки зору, то можна сказати, що дана постанова принесла більше шкоди, ніж користі для наповнення бюджету, - впевнений старший партнер, адвокат ЮК "Ольга Демченко і партнери" Ростислав Кравець. - Дуже скоро стане відомо про ту кількість єдиноподатківців, які здали свої свідоцтва і перейшли на загальну систему оподаткування, при якій навіть мінімальні 200 гривень щомісячного податку навряд чи поступлять до бюджету. На жаль, для багатьох підприємців найпростішим виходом буде відхід в тінь - відмова від спрощеної системи і несплата податку в принципі".
Платити чи не платити?
9 липня в Окружному адміністративному суді міста Києва слухалося 18 справ, що стосуються визнання недійсним постанови КМУ № 366. Адвокати-учасники цього процесу Михайло Гончарук та Ростислав Кравець повідомили ЛІГА:ЗАКОН, що, окрім цього, до суду поступили також сотні позовів від підприємців з Одеси, очікуються масові позови з Харкова й інших міст України.
Фактично за несплату внеску у ПФ відповідальність передбачена у ст. 106 Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". В середньому це штрафні санкції у розмірі 10 % від несплаченої суми.
Але постанова КМУ № 505 передбачає можливість сплати страхового внеску протягом 30 днів після здобуття платником акту звірки з пенсійного фонду без нарахування штрафних санкцій і пені.
Таким чином, можна поки що зайняти позицію очікування і все-таки не платити. Відміна постанови № 366 сповна можлива у найближчий місяць.
За матеріалами автора Юлії Шешуряк, "ЛІГА:ЗАКОН"
|