Опитування

Чи готові Ви звернутися до суду у разі порушення Ваших трудових прав?
 
Щодо оформлення найманого працівника як фізичної особи-підприємця: питання податків і не тільки Друк
Статті - Думка юриста
Субота, 25 липня 2009, 19:05

З метою оптимізації оподаткування та виробничого процесу на підприємстві можна застосувати метод реєстрації працівників як фізичних осіб–підприємців з наступним укладенням з ними цивільно-правових договорів та виплатою на підставі таких договорів  грошових коштів, які обумовлюються сторонами такого договору як заробітна плата.

Відповідно до Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснюється у відповідності до ЗУ ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа повинна подати особисто або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем реєстрації (прописки) такі документи:

  • заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця (надалі – ”ФОП”) за формою № 10;
  • копію довідки про включення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (ідентифікаційний номер);
  • документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця (34,00 гривні).
  • Якщо документи для проведення державної реєстрації подаються фізичною особою особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.

Вищезазначені документи подаються фізичною особою до відповідної районної державної адміністрації за місцем реєстрації (прописки) фізичної особи.

Після подання вищезазначених документів ФОП отримує свідоцтво про державну реєстрацію. Постановка ФОП на облік в пенсійному фонді та податковій інспекції здійснюється автоматично, без участі ФОП, а відповідні довідки ФОП отримує поштою. За бажанням ФОП може сплачувати єдиний податок, для чого йому необхідно подати відповідну заяву до податкової інспекції особисто протягом 15 днів з дня державної реєстрації, відкрити рахунок у банку та отримати власну печатку.

Процес співробітництва між підприємством-роботодавцем та працівником-ФОП оформлюється шляхом укладення договору про надання послуг або виконання робіт (підряду). Відповідно до умов договору підприємство-роботодавець оплачує роботу працівника-ФОП на підставі укладених сторонами актів виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок.

Слід зазначити, що такий спосіб співробітництва може мати деякі негативні наслідки, як для підприємства-роботодавця, так і для працівника-ФОП.

Так, Міністерство праці та соціальної політики України у своєму листі від 26.12.2003р. №06/1-4/200 роз’яснюючи різницю між трудовими та цивільно-правовими договорами, звертає увагу на те, що ФОП, який надає підприємству послуги або виконує роботу, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. За договором про надання послуг або підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначають після закінчення роботи і оформляють актами виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

Цієї ж думки дотримуються і судові інстанції. Зокрема Вищий господарський суд в постанові від 16.03.2005 по справі № 27/82 звертає увагу на те, що за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату, і підрядник (працівник-ФОП), на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Верховний Суд України у свою чергу в ухвалі від 26.02.2004 по справі № 6-16781кс02 стоїть на тій же позиції: предметом цивільно-правового договору є певний матеріальний результат виконаної роботи, який для трудового договору не є обов'язковий. В останньому випадку головне значення має трудова діяльність загалом, а не виконання разової конкретної роботи. За трудовим договором працівник виконує роботу відповідно до його кваліфікації, посади впродовж невизначеного або певного строку. При цьому працівник підпорядкований адміністрації, додержується встановлених правил внутрішнього розпорядку, виконує роботу, як правило, засобами організації й не несе ризику загибелі речей, які є об'єктом праці.

Таким чином, вказавши в договорі між підприємством-роботодавцем та працівником-ФОП обов’язок останнього виконувати роботу у певні години, підприємство ризикує тим, що у разі перевірки відповідні контролюючи органи однозначно визнають такий договір трудовим з усіма наступними негативними для такого підприємства наслідками. Крім того, цей процес може ініціювати і сам робітник, у разі виникнення конфлікту з роботодавцем.

lawyer-button.gif

Отже, використовуючи працю працівників-ФОП на підставі цивільно-правових договорів, з метою уникнення можливих негативних наслідків від визнання їх трудовими, підприємству-роботодавцю слід дотримуватись наступних рекомендацій:

  1. не вказувати в договорі режим роботи працівника-ФОП. Його дотримання залежить лише від доброї волі та сумління працівника-ФОП;
  2. при визначенні предмету договору максимально конкретизувати вид та обсяги роботи, уникаючи опису трудової функції (професії, спеціальності, кваліфікації);
  3. оплату робіт проводити виключно на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт.

Для підприємства-роботодавця вигода від такого співробітництва насамперед полягає у зменшенні обсягу податків та інших обов’язкових платежів, зокрема до пенсійного фонду, які воно зобов’язане сплачувати у разі зарахування працівника в штат. Це дозволяє направити вивільнені кошти безпосередньо на заробітну плату працівнику-ФОП при однакових з штатним працівником загальних витратах, чим досягається більша привабливість такої роботи.

Крім того принцип свободи договірних відносин дозволяє встановлювати цивільно-правовим договором набагато більш широке коло умов, ніж у трудовому. Зокрема це стосується умов розірвання договору (звільнення працівника), порядку та строків оплати робіт (заробітна плата) та відповідальності перед роботодавцем. Останнє має велике значення для підприємства, тому що Кодекс законів про працю України передбачає обмеження щодо випадків, коли на працівника може бути покладено матеріальну відповідальність, та її розміру, який за загальним правилом не може перевищувати його середнього місячного заробітку.

В свою чергу Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України дають сторонам право визначати в договорі підстави, форми та розміри матеріальної відповідальності одна перед одною.

Негативні наслідки такого співробітництва для підприємства можуть проявитися лише у разі визнання договору між ним та працівником-ФОП трудовим. Неправильне оформлення документів, зокрема договору між сторонами, може значно збільшити ступінь цього ризику.
Для працівника-ФОП, нажаль, переваг в даній ситуації значно менше. Вони полягають у збільшенні розміру офіційно отримуваних доходів та формальній можливості не підпорядковуватись правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Насамперед в даній ситуації дуже важливо для працівника-ФОП буде визначити хто саме буде сплачувати обов’язкові платежі (єдиний податок, відрахування до пенсійного фонду): працівник-ФОП або підприємство-роботодавець.

Перехід працівника-ФОП на спрощену систему оподаткування (єдиний податок) за умови, що єдиний податок буде сплачувати підприємство-роботодавець, не буде мати для нього негативних наслідків.

Трудовий стаж та розмір пенсії працівнику-ФОП буде нараховуватися пропорційно сплаченим ним внескам до Пенсійного фонду у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 366 від 14.04.09 року. Слід зазначити, що в даному випадку розмір пенсії працівника-ФОП буде меншим, ніж у найманого працівника.У випадку оформлення цивільно-правових відносин з працівником-ФОП підприємство-роботодавець буде нести додаткові витрати порівняно з витратами на найманого працівника.

ПРИКЛАД

Візьмемо заробітну плату/винагороду за договором у розмірі 2000,00 гривень на місяць. З цієї суми підприємство-роботодавець нараховує та сплачує у відповідні державні установи приблизно 37,2% (33,2%-Пенсійний фонд; 1,6%-Фонд безробіття; 1,4%-Фонд соцстрахування; 1%-Фонд соцстрахування від нещасних випадків на виробництві), а також робить відрахування за працівника до Пенсійного фонду 2% та податок з доходів фізичних осіб - 15%.

Стаття витрат

Роботодавець

Виконавець

Працівник-ФОП

Працівник не ФОП

ФОП

Не ФОП

Доходи

Витрати

Доходи

Витрати

Доходи

Витрати

Доходи

Витрати

Нарахування на з/п

 -

 -

 -

 744,00

 -

 -

 -

 -

Єдиний податок

 -

 200,00

 -

 -

 -

 -

 -

 -

Відрахування до Пенсійного фонду*

 -

 215,80

 -

 -

 -

 -

 -

 -

Зарплата

 -

 2 000,00

 -

 1 660,00

 2 000,00

 -

 2 000,00

 -

Відрахування від з/п (податок з доходів фізичних осіб, збір до Пенсійного фонду)

 

 

 

 340,00

 

 415,80

 

 340,00

Сальдо

 -

-2 415,80

 -

-2 744,00

 1 584,20

 -

 1 660,00

 -

 

 

 
*Витрати на внески до Пенсійного фонду будуть збільшуватися по мірі того, як буде збільшуватися мінімальна заробітна плата. Розрахунок розміру відрахування до Пенсійного фонду наведено в Листі Пенсійного Фонду України від 05.05.2009 р. № 7964/03-20

Отже, чим більший розмір заробітної плати або винагороди за договором підряду, тим менші витрати на оподаткування при роботі через договір підряду з фізичною особою приватним підприємцем. Оскільки податкове навантаження є фіксована сума у гривні, а не у відсотках від розміру доходу. 

Серед негативних наслідків для працівника-ФОП можна, зокрема, визначити наступне:

- обов’язки вести бухгалтерський облік,
-  відсутність соціальних гарантій, зокрема права на щорічні відпустки, оплата днів тимчасової непрацездатності тощо, та інших гарантій і компенсацій, передбачених трудовим законодавством України,
-  збільшений обсяг відповідальності за своїми зобов’язаннями, за якими ФОП відповідно до положень Цивільного кодексу України відповідає усім своїм майном та ін.

Також у випадку припинення (розірвання) цивільно-правового договору фізичній особі, яка зареєстрована як підприємець, відмовлять у постановці на облік як безробітного у державній службі зайнятості та виплаті відповідних соціальних платежів.

Крім того, після закінчення співробітництва з підприємством-роботодавцем, у випадку відсутності необхідності у фізичної особи продовжувати підприємницьку діяльність, фізична особа буде самостійно здійснювати процедуру державної реєстрації припинення (ліквідації) підприємницької діяльності, що зробити набагато важче, ніж здійснити реєстрацію фізичної особи-підприємця.

З огляду на вищенаведене можна зробити висновок, що успішне співробітництво підприємства-роботодавця та працівника-ФОП в будь-якому випадку залежить від волі і сумління обох сторін, і всі переваги, які воно може принести, проявляються лише у випадку взаємного виконання сторонами своїх зобов’язань.

 

Михайло Гончарук

адвокат


УВАГА! В зв'язку із змінами в законодавстві матеріал може втратити актуальність в якійсь з частин, тому краще звернутись за правовою консультацією.

 
Template Design ah-68 | Copyright © 2010 by Honcharuk and Partners Law Firm

Матеріали, опубліковані на сайті, взято з відкритих джерел, підготовлено працівниками порталу Трудове право або придбано на комерційних засадах.

Використання матеріалів порталу Трудове право можливо лише за умови зазначення джерела такого матеріалу, тобто гіперпосилання www.trudovepravo.com.ua