Опитування

Чи готові Ви звернутися до суду у разі порушення Ваших трудових прав?
 
Відповідальність за порушення санітарії та гігієни в офісі Друк
Статті - Думка юриста
Четвер, 04 березня 2010, 17:53

Санитария и гигиена рабочего места в офисе - ответственностьДотримання санітарно-гігієнічних норм робочого місця в офісі є дуже важливим, як для співробітників, що працюють на такому робочому місці, так і для посадових осіб, на яких покладено відповідальність за охорону праці.

Чинним законодавством України встановлено нагляд і контроль за дотриманням вимог законодавства, що регулює санітарно-гігієнічні норми робочого місця, а також відповідальність за його порушення.

Відповідно до п.1.1.6 Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Комітетом по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України № 21 від 10.02.1999р. (надалі - Правила) державний  нагляд  за  дотриманням  вимог  Правил здійснюють органи державного нагляду за охороною праці.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» вiд 14.10.1992 № 2694-XII (надалі - Закон "Про охорону праці") державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

  • центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
  • спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
  • спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
  • спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Таким чином, до органів державного нагляду за додержанням законодавства про охорону праці згідно зі ст. 38 Закону України «Про охорону праці» відносяться спеціально уповноважені органи виконавчої влади:

  • Держгірпромнагяд,
  • Держатомрегулювання,
  • Держпожбезпеки,
  • Держсанепідслужба.

Працівник у випадку, коли роботодавець не виконує вимог чинного законодавства України, що встановлює санітарно-гігієнічні норми робочого місця може звернутися зі скаргою до одного з вищезазначених державних органів.

Держсанепідслужба здійснює нагляд за дотриманням вимог  санітарних  норм,  правил  та  гігієнічних нормативів і стандартах та інших нормативно-технічних документах; дотриманням юридичними  та  фізичними   особами   санітарного законодавства.

До компетенції Держгірпронагляду належить організація та здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці в частині  промислової  безпеки,  безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Держатомрегулювання здійснює нагляд за дотриманням вимог законодавства з питань радіаційної безпеки.

Держпожбезпеки контролює дотримання підприємствами, установами, організаціями законодавства про пожежну безпеку.

lawyer-button.gif

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону праці» громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь. У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за порушення вимог законодавства, що регулює санітарно-гігієнічні норми робочого місця.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону праці» за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються у відповідності із законодавством до відповідальності:

дисциплінарної,

матеріальної, 

адміністративної,

кримінальної.

Згідно зі статтею 147 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) до працівника за порушення трудової дисципліни може бути застосовано догану чи звільнення. Підставою для застосування до працівника дисциплінарного стягнення може бути порушення ним тільки тих обов'язків з охорони праці, які покладені на нього трудовим договором, посадовою інструкцією, колективним договором тощо.

Відповідно до статті 130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану підприємству внаслідок порушення ними своїх трудових обов'язків. Такі обов'язки можуть бути передбачені актами законодавства, колективним договором, трудовим договором, посадовою інструкцією тощо. Сутність матеріальної відповідальності полягає в тому, що при завданні дійсної шкоди підприємству працівник повинен її покрити. Матеріальна відповідальність може бути покладена на працівника незалежно від притягнення його до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про охорону праці» за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі 2% за кожний день прострочення.

Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КпАП). Відповідно до ч. 2 ст. 41 КпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці - тягне за собою накладення штрафу на працівників від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, - від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за порушення вимог законодавства з охорони праці передбачена Кримінальним кодексом України (далі – КК). Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, - карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк.

Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається виправними роботами на строк до 2 років або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого.

Потерпілими від злочинів, передбачених статтею 271 КК, можуть бути тільки особи, які мають трудові відносини з підприємством, установою, організацією (далі – підприємство), у тому числі відряджені, стажисти, практиканти тощо. За статтею 271 КК відповідальність можуть нести тільки ті посадові особи, на яких законом чи на підставі наказу, посадової інструкції, спеціального розпорядження безпосередньо покладено обов'язок з додержання вимог охорони праці на відповідній ділянці роботи чи контролю за їх виконанням. Не можуть відповідати за порушення вимог законодавства про охорону праці за цією статтею працівники, які не мають повноважень посадових осіб. У певних випадках відповідальність працівників настає за статтями про злочини проти життя та здоров'я особи (ст. 119, 128 КК).

Порушення вимог актів законодавства чи інших нормативно-правових актів з охорони праці полягає у:

  • відсутності чи поверховості необхідного інструктажу,
  • недостатньому контролі за додержанням правил охорони праці,
  • незадовільному санітарно-гігієнічному стані виробничих приміщень і робочих місць,
  • несправності робочого обладнання, інструменту тощо.

 

Олена Хоміцька
юрист

УВАГА! В зв'язку із змінами в законодавстві матеріал може втратити актуальність в якійсь з частин, тому краще звернутись за правовою консультацією.

 
Template Design ah-68 | Copyright © 2010 by Honcharuk and Partners Law Firm

Матеріали, опубліковані на сайті, взято з відкритих джерел, підготовлено працівниками порталу Трудове право або придбано на комерційних засадах.

Використання матеріалів порталу Трудове право можливо лише за умови зазначення джерела такого матеріалу, тобто гіперпосилання www.trudovepravo.com.ua