Опитування

Чи готові Ви звернутися до суду у разі порушення Ваших трудових прав?
 
Боротьба за білі зарплати "по понятіям" чи ні? Друк
Статті - Думка юриста
Понеділок, 12 квітня 2010, 10:34

 Суперечливі питання Плану заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення

 

Белые легальные зарплаты

Розпорядженням Кабміну №359-р від 02.03.2010р. затверджено план заходів щодо утворення державними та місцевими органами влади робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (надалі за текстом «План заходів»).

На нашу думку, численні положення означеного нормативного акту не відповідають нормам чинного законодавства України у зв’язку із нижченаведеним.

Так, у відповідності до абз. 2 п. 2 Плану заходів, Кабінет Міністрів України зобов’язав державні органи влади за участю інших суб’єктів проводити моніторинг «середньооблікової чисельності працівників, зокрема тих, що виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру та за яких сплачуються податки і збори (обов'язкові платежі)».

Як випливає із наведеної норми, Кабінет Міністрів України, з рештою як і усі інші органи державної влади, прямо ототожнює трудовий договір із договором про виконання робіт або надання послуг, укладеного між організацією та фізичною особою. Керуючись «думкою» вищого органу виконавчої влади, не виключена можливість хвилі накладення штрафних санкцій на суб’єктів господарювання у яких виникли правовідносини в межах цивільно-правових договорів із фізичними особами на тій підставі, що за «логікою» органу влади, такі фізичні особи фактично є працівниками підприємства із яким укладено договір про виконання робіт або надання послуг.

Далі, згідно абз. 3 п. 2 Плану заходів, органи влади за участю інших суб’єктів зобов’язані проводити моніторинг: «розміру заробітної плати, заявленого в оголошенні про прийняття на роботу, та фактичного розміру заробітної плати з використанням інформації органів державної статистики про фактичний обсяг доходів, зокрема заробітну плату, одержану з інших джерел згідно із законодавством».

Борьба с выплатой зарплатв конвертах в законе или вне егоБезумовно, означена норма Плану заходів напрямлена на захист інтересів потенційних працівників (як і п. 6 Плану заходів, про який буде зазначено нижче), тим не менш, вважаємо, що дана норма є дискримінаційною, оскільки вона презумпує правопорушення у тих випадках, коли роботодавцем було оголошено певну суму заробітної плати, а після співбесіди із працівником, за взаємною, вільною згодою, подекуди з метою забезпечення інтересів працівника та забезпечення його робочим місцем (у випадку, коли у працівника немає необхідного досвіду, але роботодавець вбачає сенс у співпраці «на перспективу»), сторони трудового договору вирішили встановити менший розмір заробітної плати. При цьому, чинним законодавством не передбачено відповідальності за виплату меншої заробітної плати ніж заявленої у оголошенні про вакансію.

Зі змісту абз. 4 п. 3 Плану заходів, як для потенційних працівників так і роботодавців передбачено можливе істотне ускладнення при оформленні трудових правовідносин. Так, згідно означеної норми, органи влади за участю інших суб’єктів зобов’язані забезпечити «обов'язковість подання працівником роботодавцеві під час прийняття на роботу копії свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім осіб, що приймають на роботу вперше)».

Тобто, на «думку» Кабінету Міністрів України, працівник зобов’язаний подавати роботодавцю копію свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тим не менш, ст. 24 Кодексу законів про працю України (надалі за текстом «КЗпП») передбачає обов’язковість подання працівником роботодавцю трудової книжки, паспорту або іншого документу що посвідчує особу (вважаємо, що законодавець мав на увазі пред’явити паспорт, або подати копію паспорту або іншого документу, що посвідчує особу), а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

При цьому, чинне законодавство не передбачає обов’язку працівника подавати свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (дане не передбачено, а ні трудовим законодавством, а ні законодавством з питань соціального забезпечення). Більше того, ст. 25 КЗпП прямо забороняє вимагати від працівника документів, подання яких не передбачено законодавством.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги що органи державної влади можуть діяти виключно в межах законодавства (ст. 6 Конституції України), абз. 4 п. 3 Плану заходів не ґрунтується на нормах матеріального або процесуального права, у зв’язку з чим дана норма є незаконною та необґрунтованою.

Наступне у відповідності до п. 6 Плану заходів, органи державної влади зобов’язані «здійснювати контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, що мають значні валові доходи, але офіційно виплачують заробітну плату меншу, ніж розмір мінімальної заробітної плати, чи на рівні мінімальної заробітної плати».

Як було зазначено вище, дана норма у її зв’язку із нормою абз. 3 п. 2 Плану заходів спрямована на захист інтересів працівників. Тим не менш, виплата заробітної плати у розмірі меншому ніж розмір мінімальної заробітної плати не у всіх випадках є порушенням трудового законодавства, не приймаючи до уваги ту обставину, що виплата заробітної плати у розмірі мінімальної заробітної плати (за умови її відповідності розміру визначеному генеральною угодою) не є порушенням трудового законодавства.

Окрім того, застосування у означеній нормі слова «офіційно», по-перше: презумпує правопорушення, та по-друге: чинне законодавство не містить визначення такого терміну (тобто майже неможливо з’ясувати фактичні підстави здійснення контролю про який йдеться у вказаній нормі).

Відповідно до абз. 6 п. 7 Плану заходів Кабінет Міністрів України розпорядився вивчити питання щодо: «недопущення взяття органами державної податкової служби на облік рахунків платників податків, місцезнаходження яких не встановлено».

налоговая не ставит на учет банковский счет, если не установлено местонахождениеЗауважимо, що дана норма, передбачає лише обов’язок органів державної податкової служби України (надалі за текстом «ДПС України») та інших суб’єктів подати пропозиції про недопущення взяття на облік рахунків платників податків, місцезнаходження яких не встановлено, а не обов’язок відмовляти платникам податку у взятті на облік їх рахунків. Чинним законодавством не передбачено повноважень органів ДПС України щодо відмови у взятті на облік рахунків платників податків, місцезнаходження яких не встановлено.

Як свідчить практика, у суб’єктів господарювання систематично виникають конфлікти та непорозуміння із представниками органів ДПС України при державній реєстрації або зміні місцезнаходження у зв’язку з тим, що представники органів ДПС України вважають, що поштове повідомлення із відміткою поштаря про відсутність особи за місцем знаходження є достатньою підставою вважати що така особа не знаходиться за вказаною у її установчих документах адресою.

Оскільки в Україні діє принцип верховенства права та презумпція правомірності господарювання, вважаємо, що чинним законодавством має бути передбачений чіткий порядок встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання за адресою, вказаною у установчих документах. Окрім того, наприклад при зміні місцезнаходження юридичної особи, господарське товариство зобов’язане повідомити про зміну в установчих документах товариства, що пов’язано із зміною місцезнаходження у п'ятиденний строк від дати такої зміни, а не безпосередньо у день такої зміни. Неврахування даних правил, на практиці обумовлюється істотними непорозуміннями із представниками органів ДПС України.

 

Нами було розглянуто лише основні суперечливі положення Плану заходів, та лише деякі наслідки виконання Плану заходів органами державної влади. Безсумнівно, затвердження Плану заходів посилить правовий нігілізм зі сторони органів державної влади та призведе до істотного та системного порушення прав та інтересів як господарюючих суб’єктів, так і фізичних осіб.

 

Віталій Крупельницький
юрист
 

УВАГА! В зв'язку із змінами в законодавстві матеріал може втратити актуальність в якійсь з частин, тому краще звернутись за правовою консультацією.

 
Template Design ah-68 | Copyright © 2010 by Honcharuk and Partners Law Firm

Матеріали, опубліковані на сайті, взято з відкритих джерел, підготовлено працівниками порталу Трудове право або придбано на комерційних засадах.

Використання матеріалів порталу Трудове право можливо лише за умови зазначення джерела такого матеріалу, тобто гіперпосилання www.trudovepravo.com.ua