Опитування

Чи готові Ви звернутися до суду у разі порушення Ваших трудових прав?
 
Апеляційний суд Сумської області. Рішення від 05.02.2009 р. "Про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди" Друк
Судова практика
Четвер, 05 лютого 2009, 09:12
Справа № 22-ц-119                                 Головуючий у 1-й інстанції Шевченко В.С.

Категорія    52                                          Суддя-доповідач       Ведмедь Н.І.

 

Р І Ш Е Н Н Я

іменем       України

 

  05 лютого  2009  року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

            головуючого -  Смирнової Т.В.

            суддів -        Ведмедь  Н.І.,  Ільченко О.Ю.,

            з участю секретаря  судового засідання -     Пархоменко А.П.

            та осіб, які приймають участь у справі: позивача, його представника  та представника  відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою  ОСОБА_1

на рішення  Тростянецького   районного суду від 20 листопада 2008 року

справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства “Тростянецьке лісове господарство, третя особа : ОСОБА_4

про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування  моральної шкоди, -

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

В жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, який обгрунтовував тим, що  він з 01.03.2007 року був прийнятий  відповідачем на посаду охоронця нижнього складу.    16 червня 2007 року начальником складу ОСОБА_2. та інженером  з ОП ОСОБА_3був складений  акт  про  його перебування  на роботі у нетверезому стані, з яким  не погоджується, оскільки зазначає, що   він  є хвора людина, має третю групу  інвалідності, постійно приймає ліки , іноді на спиртовій  основі і  на той момент знаходився у непритомному стані, а не в стані алкогольного сп'яніння.     04 липня 2007 року   він був  звільнений з роботи на підставі  ст. 40 п. 7 КЗпП України.

Вважає, що дане звільнення  незаконним,  тому просить поновити його на роботі та змінити формулювання причини звільнення,  стягнути  з  відповідача    середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.07.2007 року,   моральну шкоду в сумі 1600 грн.  та   судові витрати.

 

Рішенням Тростянецького районного суду від 20 листопада  2008 року позовні вимоги ОСОБА_1залишено без задоволення із-за  безпідставності вимог.

 

В апеляційній  скарзі    ОСОБА_1. не погоджується  з рішенням суду,  посилається на його необгрунтованість.

Зокрема, вважає неправомірним  наказ відповідача про його звільнення, оскільки    стан алкогольного сп'яніння встановлений не  був , а також  зазначає, що   він не був повідомлений про засідання профкому.

Просить  скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

 

 Перевіривши рішення   суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін в справі, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

 

Суд першої інстанції вірно встановив  спірні правовідносини, але неповно з'ясував обставини, що мають  значення для справи, а тому дійшов  помилкового висновку, відмовивши  в задоволенні   позову.

 

Згідно ст. 60 ч.ч.1,2  ЦПК України, кожна сторона  зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на  підставу своїх вимог та заперечень.  Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть  участь у справі.

 

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належних доказів в обгрунтування своїх заперечень суду не надав, а тому не довів ті обставини, на які він посилався.

Так, складені акти від 16.06.2007 року про перебування ОСОБА_1в стані алкогольного сп'яніння , колегія суддів не може враховувати, оскільки  вони  спростовуються іншими матеріалами  справи , а саме:  в журналі запису звернень  про  невідкладну  медичну допомогу  зазначено , що   о 23 год. 30 хв. мав місце виклик чергового РВВС в зв'язку з  поганим станом здоров'я ОСОБА_1 Цей  факт сторонами не спростовується,  а  із пояснень  позивача  вбачається, що  після 19 години  16 червня 2007  між позивачем та начальником складу Перчило  Н.І. виникла сварка,  в зв'язку з чим    ОСОБА_1 стало погано  і він  втратив  свідомість, оскільки   має черепно- мозкову травму голови від трудового каліцтва і є інвалідом третьої групи.

Крім того, акти  складені переважно  особами з адміністрації підприємства, ставлення яких до нього є упередженим після попереднього поновлення  позивача  на роботі.

 

Не можна взяти до уваги і  карту  швидкої допомоги № 3892  від 16.06.2007 р., в якій було визначено діагноз  :  алкогольне сп'яніння,   оскільки  фельдшер, яка  без лікаря   приїхала за викликом до ДП “Тростянецьке господарство” , встановила цей діагноз візуально.

З матеріалів справи вбачається, що позивач  в цей же день був доставлений  до Тростянецької ЦРЛ,  а  із пояснень  лікаря  ОСОБА_5 вбачається , що він відмовив в освідченні ОСОБА_1щодо стану алкогольного  сп'яніння  з тих підстав,  що в нього не було документів,  які б  підтверджували  особу, а в супроводжуючих  осіб  відсутнє  направлення  на його  освідчення.  Медичної допомоги позивачу не надавалось, оскільки не було в цьому  потреби.

В журналі  реєстрації амбулаторних  хворих по приймальному відділенню Тростянецької  ЦРЛ  є запис про те, що  ОСОБА_1.  був доставлений до лікарні, проте  діагноз йому  не  зазначений і підпис лікаря про огляд хворого відсутній.

 

Виходячи із наведеного,  колегія суддів вважає, що суд першої інстанції поверхово та  неповно з'ясував  обставини справи, не усунув  протиріччя в наявних доказах, а   тому   рішення   підлягає  скасуванню.

 

За таких умов, коли   факт  знаходження позивача на робочому  місця у   стані  алгольного сп'яніння   відповідачем   не  доведений , а  обов'язок доведення такого факту лежить саме на ньому,  а тому  відсутні  підстави для    звільнення позивача  за п.7 ст. 40 КЗпП України  і    колегія суддів  вважає за необхідне  поновити  ОСОБА_1 на роботі   та виплатити йому  заробітну плату за час вимушеного прогулу.

 

З довідки ( а.с.22) вбачається,  що середньомісячна   заробітна плата  ОСОБА_1 за час роботи в ДП “Тростянецьке лісове господарство” складає 573 грн. 17 коп.

Згідно наказу від 04.07.2007 року за № 52-к  позивач звільнений з роботи з 04.07.2007 року( а.с.  23), тому  його заробітна  плата за час  вимушеного прогулу  за період  з 04.07.2007 р. по 05.02.2009 року ( 19 місяців)  складає    9744 грн.

 

          Враховуючи те, що  позивачу  надавалась  правова допомога адвокатом ОСОБА_6., який    приймав участь у судових засіданнях суду першої інстанції 05 та  20  листопада 2008 року та в судовому засіданні  апеляційного суду  27 січня та  05 лютого 2009 року, що підтверджується протоколами  судового засідання ( а.с. 40-42,  57-63,  91-92) і затратив на це близько десяти годин, тому  беручи до уваги Постанову  Кабінету Міністрів “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”,  судова колегія  вважає, що слід стягнути з позивача на користь відповідача  витрати на правову допомогу в сумі  1400 грн.

 

           Також  колегія суддів вважає  за необхідне відповідно  до ст. 237-1 КЗпП України,  стягнути на користь позивача   моральну шкоду в сумі 300 грн., враховуючи  те,  що  він  зазнав моральних  страждань,  певних  турбот   та хвилювань,  пов'язаних    зі звільненням з роботи   та зверненням до суду  щодо  захисту    своїх  трудових прав, а також    виходячи  із   принципів розумності та справедливості при даних обставинах справи.

 

          В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог   з відповідача  необхідно  стягнути судові витрати на користь держави в сумі 15 грн.

 

На підставі   викладеного   та  керуючись ст. ст. 303,  307 ч.1 п. 2,  309, 313-314,  316    ЦПК України, колегія суддів, -

 

В И Р І Ш И Л А :

 

Апеляційну скаргуОСОБА_1     задовольнити.

 Рішення Тростянецького районного суду   від 20 листопада 2008   року у даній справі скасувати.

Позовні  вимогиОСОБА_1  задовольнити  частково  та поновити  його  на посаді охоронця ДП “Тростянецьке  лісове господарство”.

Стягнути з ДП “Тростянецьке лісове господарство” на користьОСОБА_1 9744 грн. заробітної плати за час  вимушеного прогулу з послідуючим   відрахуванням  всіх належних  платежів при виплаті.

Допустити  до негайного виконання рішення суду в частині поновлення    на роботі і в частині стягнення  заробітної плати в межах одного місяця.

Стягнути  з ДП  “Тростянецьке  лісове господарство”  на користь ОСОБА_1  300 грн. в відшкодування  моральної шкоди  та  1400 грн. за надання правової допомоги і 15 грн. судових витрат на користь держави.

Рішення   набирає законної сили з моменту  проголошення і може бути оскаржене безпосередньо  до Верховного Суду України протягом двох місяців.

 

 

Головуючий :

Судді :
 
Template Design ah-68 | Copyright © 2010 by Honcharuk and Partners Law Firm

Матеріали, опубліковані на сайті, взято з відкритих джерел, підготовлено працівниками порталу Трудове право або придбано на комерційних засадах.

Використання матеріалів порталу Трудове право можливо лише за умови зазначення джерела такого матеріалу, тобто гіперпосилання www.trudovepravo.com.ua