Опитування

Чи готові Ви звернутися до суду у разі порушення Ваших трудових прав?
 
Пояснювальна записка до проекту Трудового кодексу України Друк
Законодавство
Вівторок, 30 квітня 2013, 10:06

1.Обґрунтування необхідності прийняття акта
Необхідність прийняття Трудового кодексу України (далі - Трудовий кодекс) обумовлена докорінними змінами всієї системи суспільних відносин, що відбуваються в Україні у зв’яку з формуванням ринкових відносин та соціально-економічних перетворень, і тою чи іншою мірою пов’язані з працею. Виникла величезна низка проблем різної визначеності, що повинні вирішуватись засобами трудового права. Підготовка нового кодифікованого акту у цій сфері пояснюється також тим, що чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий ще у 1971 році, і незважаючи на численні зміни, які внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам.
Крім Кодексу, що до 1991 року був практично єдиним законодавчим актом, регулюючим трудові відносини на Україні, за період незалежності держави було прийнято ряд законів з трудових питань. Це закони про охорону праці, про оплату праці, про колективні договори й угоди, про відпустки і ряд інших.
Зазначені закони кодифікували на законодавчому рівні ряд трудових питань, які взагалі не були врегульовані або регулювались підзаконними нормативно – правовими актами. І в цьому розумінні прийняття зазначених законодавчих актів зіграло позитивну роль для подальшого вдосконалення правового регулювання трудових відносин в Україні.
В той же час, прийняття законів з різних аспектів трудового законодавства призвело до того, що їх норми практично перекрили норми відповідних глав Кодексу. Практично з 18 глав Кодексу самостійно регулюють певні види трудових відносин тільки 8. Це – загальні положення, трудовий договір, робочий час, положення щодо гарантій, індивідуальні трудові спори тощо.
В ряді випадків між нормами Кодексу та нормами законів з‘являються колізії у зв‘язку з неузгодженістю тих чи інших положень. Зокрема, це стосується порядку надання неоплачуваних відпусток, охорони праці. Вносити зміни потрібно одночасно до Кодексу і в закони.
Крім того, зазнав істотних змін комплекс суспільних відносин з участю профспілок. З’явились нові суб’єкти трудового права в особі організацій роботодавців. Стало необхідним послідовно відобразити в національному трудовому законодавстві положення міжнародно-правових документів з питань праці, що є обов’язковими для України, а також актів Європейського Союзу в зв’язку із здійсненням Україною зовнішньополітичного курсу в напрямку європейської інтеграції. За таких умов виникла необхідність у комплексному та взаємопов’язаному вирішенні проблем регулювання трудових відносин, спроба якого здійснена в проекті Трудового кодексу.

2. Цілі і завдання прийняття акта
Проект нового Трудового кодексу України має на меті визначення основних засад і механізмів реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки. Комплексний підхід до вирішення соціально – трудових питань, кодифікація і уніфікація законодавчих актів з питань праці та інкорпорація їх норм до проекту і є характерною особливістю законопроекту.
Норми проекту кодексу, спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої) і інших міжнародно-правових актів - Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці.
3. Загальна характеристика і основні положення акта
Проект Трудового кодексу складається із дев'яти книг (444 статті), а також прикінцевих та перехідних положень.
Головними принципами розробки нового Кодексу, стали:
оптимальне збалансування захисної та виробничої функцій трудового права. Обидві функції у сучасних умовах спрямовані на забезпечення охорони прав та інтересів обох сторін трудового договору;
дотримання вже встановлених соціальних стандартів у сфері праці. При цьому має бути забезпечено виконання вимоги частини 3 ст.22 Конституції, яка встановлює, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;
не революційний, а еволюційний шлях реформування законодавства про працю з використанням кращих положень чинного КЗпП та інших нормативно-правових актів національного законодавства;
максимального використання у процесі підготовки нового Кодексу досвіду МОП, а також законодавства країн ЄС, а також кран з перехідною економікою з тим, щоб забезпечити гармонізацію законодавства України про працю з міжнародним законодавством;
забезпечення недискримінації працівників з ознак статі, раси, політичних переконань та інших обставин, визначених у ст.24 Конституції України з забезпеченням підвищених умов захисту праці жінок та молоді та реальною забороною дитячої та примусової (обов‘язкової) праці;
забезпечення диференціації правового регулювання праці, тобто максимальне врахування у новому Кодексі особливостей праці працівників малого бізнесу, кооперативів, окремих категорій працівників.
В основу підготовки Проекту Трудового кодексу покладена Концепція реформування трудового законодавства України, що передбачає його уніфікацію та включення всіх законодавчих актів України до нового Трудового кодексу України.
До проекту Трудового кодексу України, , повністю інкорпоровані норми законів України «Про оплату праці», «Про відпустки».«Про колективні договори і угоди», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та частково Закону України «Про охорону праці».
Порівняно із чинним трудовим законодавством в законопроекті:
1. Значно чіткіше, ніж раніше, визначено сферу дії трудового законодавства, в тому числі межі його поширення на відносини з участю іноземних працівників і роботодавців.
2. Включено положення, спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої)) і інших міжнародно-правових актів - Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці (статті 4 недопущення дискримінації у сфері праці, 5 заборона примусової праці,21 основні права працівника, 26 основні права роботодавця тощо).
3. З метою усунення порушень інтересів працівників при ліквідації юридичних осіб та створенні на базі їх майна нових юридичних осіб уперше встановлені правила щодо правонаступництва в трудових відносинах.
4. З урахуванням статті 3 Конституції України та міжнародно-правових актів встановлено обовязок роботодавця шанувати честь і гідність працівників Виконання цього обовязку забезпечується обовязком відшкодувати моральну шкоду.
5. Вперше чітко визначено зміст трудової функції працівника та її співвідношення з переліками робіт, що наводяться в кваліфікаційних характеристиках).
6. Виключено дискримінаційне обмеження права працівників, які працюють за строковим трудовим договором, на звільнення за власною ініціативою.
7. З метою надання працівникам, які вступили в строкові трудові відносини, кращих умов для реалізації права на працю передбачена можливість укладення після закінчення строку трудових відносин трудового договору на наступний строк, якщо відповідні роботи припиняються тимчасово (в звязку з їх сезонним характером тощо).
8. Сформульовано положення про першочерговість виплати заробітної плати за рахунок коштів, що поступають до каси або на рахунок роботодавця.
9. Вперше сформульовано загальні правила про склад робочого часу.
10. Статтею 16 передбачено, що акти трудового законодавства регулюють відносини з дня набрання ними чинності і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують матеріальну та дисциплінарну відповідальність особи.
11. Статтею 18 встановлено норму щодо застосування актів законодавства однакової юридичної сили у разі їх неузгодженості., якими регулюються трудові відносини. У цьому випадку застосовується акт, що є спеціальним для цих відносин. У разі неоднозначного трактування прав працівника чи роботодавця, коли є можливість прийняття рішення на користь того чи іншого, рішення приймається на користь працівника.
12. Статтею 17 передбачена аналогія права, згідно якої якщо відносини не врегульовані актами з питань праці , вони регулюються актами, трудового законодавства, що регулюють подібні за змістом трудові відносини.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
До складу трудового законодавства входять: Кодекс законів про працю України, а також закони з окремих найбільш важливих інститутів трудового права, зокрема: Закон України “Про колективні договори і угоди”; Закон України “Про охорону праці”; Закон України “Про оплату праці”; Закон України “Про відпустки”; Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”.
Норми трудового законодавства містяться в деяких законах комплексного характеру, до складу яких входять також норми адміністративного, фінансового, господарського права: Закон України “Про зайнятість населення”, Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, Закон України “Про організації роботодавців”, Закон України “Про підприємства в Україні”, Закон України “Про підприємництво”, Закон України “Про господарські товариства”, Закон України “Про державну службу” тощо.
А також ціла низка підзаконних актів, що регулюють трудові відносини.
З прийняттям Трудового кодексу України підлягають визнанню такими, що втратили чинність:
1) Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971р., додаток до № 50, ст. 375) зі змінами, внесеними до нього;
2) Закон Української РСР “Про затвердження Кодексу законів про працю Української РСР” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., № 50, ст. 375);
3) Закон України “Про колективні договори і угоди” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №36, ст. 361; 1997 р., №6, ст. 49, №11, ст. 89);
4) Закон України “Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 1997 р., № 11, ст. 89; 2000 р., № 35, ст. 288, № 50, ст. 436; 2002 р., № 41, ст. 294; 2004р., № 5, ст. 34, № 6, ст.38 );
5) Закон України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 22, ст. 173; 1999 р., № 37, ст. 334);
6) Закон України “Про відпустки” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4; 2000 р., № 51-52, ст. 449; 2003 р., № 15, ст. 110; 2004р., № 6, ст.. 38, № 7 ст. 55);
7) Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., №34, ст. 227; 2004 р., №6, ст. 38);
8) Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 травня 1972 року “Про порядок введення в дію Кодексу законів про працю Української РСР” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1972 р., № 23, ст. 187);
9) Постанова Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України, 1995р., №17, ст. 122);
10) Постанова Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей” (Відомості Верховної Ради України, 1995р., № 22, ст. 174);
11) Постанова Верховної Ради України “Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України “Про оплату праці” та встановлення мінімального розміру пенсії за віком” (Відомості Верховної Ради України 1996р., № 9, ст.. 45);
12) Постанова Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про відпустки” (Відомості Верховної Ради України, 1997р., № 2, ст. 5; 2000р., № 51-52, ст. 44);
13) Постанова Верховної Ради України “Про введення в дію частини другої статті 9 Закону України “Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України, 1997р., № 12, ст. 106).
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
Прийняття Трудового кодексу повинно забезпечити правове регулювання трудових і пов’язаних з ними правовідносин, дотримання державних гарантій трудових прав працюючих, створення належних умов захисту інтересів працівників і роботодавців у сфері організації виробничих відносин, а також можливостей для розвитку соціального партнерства всіх учасників трудових і пов’язаних з ними правовідносин.


Народні депутати України Стоян О.М.


Сухий Я.М.
 

 
Template Design ah-68 | Copyright © 2010 by Honcharuk and Partners Law Firm

Матеріали, опубліковані на сайті, взято з відкритих джерел, підготовлено працівниками порталу Трудове право або придбано на комерційних засадах.

Використання матеріалів порталу Трудове право можливо лише за умови зазначення джерела такого матеріалу, тобто гіперпосилання www.trudovepravo.com.ua