Опитування

Чи готові Ви звернутися до суду у разі порушення Ваших трудових прав?
 
Друк
Законодавство
Написав Кабінет Міністрів УРСР   
Понеділок, 24 червня 1991, 15:44
П О С Т А Н О В А
від 24 червня 1991 р. N 47
Київ
 
Про затвердження положень щодо застосування
Закону УРСР "Про зайнятість населення"
 
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 N 432 ( 432-96-п ) від 18.04.96 - зміни втратили чинність на підставі Постанови КМ N 617 ( 617-2006-п ) від 11.05.2006 N 578 ( 578-98-п ) від 27.04.98 N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 N 1622 ( 1622-99-п ) від 01.09.99 N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 }

 
( Республіканський центр зайнятості Міністерства праці переіменовано в Державний центр зайнятості Міністерства праці згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )


 
     З метою реалізації Закону УРСР "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) і постанови Верховної Ради УРСР про введення його в дію Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
 
     1. Затвердити положення про державну службу зайнятості, державний фонд сприяння зайнятості населення, порядок реєстрації громадян як безробітних, виплати допомоги по безробіттю та про умови подання додаткової матеріальної та іншої допомоги безробітним і членам їх сімей, організацію оплачуваних громадських робіт, інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, що додаються.
 
     2. Міністерству праці УРСР:
     забезпечити в межах своєї компетенції розробку положень, інструкцій, роз'яснень, що регламентують діяльність служби зайнятості, та інформування населення про його права в одержанні безплатних послуг, які надаються державною службою зайнятості;
     організувати разом з Державним комітетом УРСР по пресі видання масовим тиражем збірників нормативних і методичних документів з питань зайнятості населення, форм статистичної звітності та бюлетенів про стан ринку праці.
 
  Прем'єр-міністр УРСР                                 В.Фокін

  Державний секретар
  Кабінету Міністрів УРСР                              В.Пєхота
 
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів УРСР
від 24 червня 1991 р. N 47


 
ПОЛОЖЕННЯ
про державну службу зайнятості


( У тексті Положення посилання "Української РСР, УРСР" замінено на посилання "України", "місцеві Ради народних депутатів" - на "місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів", "республіка" - на "держава", "Кримської АРСР" - на "Республіки Крим", "виконкоми місцевих Рад народних депутатів" - на "місцеві органи державної виконавчої влади", "Республіканський центр зайнятості" - на "Держаний центр зайнятості", "республіканський (Кримської АРСР) центр зайнятості" - на "Кримський республіканський центр зайнятості" згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )
 
( У тексті Положення слова "установи і організації, незалежно від форм власності та господарювання" в усіх відмінках замінено словами "установи та організації усіх форм власності" у відповідних відмінках, а слова "Міністерство праці України" в усіх відмінках - словом "Мінпраці" у відповідних відмінках згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )

 
     1. Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Мінпраці, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення, центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
     До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи та організації, підпорядковані службі зайнятості.
     Діяльність державної служби зайнятості провадиться під керівництвом Мінпраці, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93, в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
 
     2. Основними завданнями державної служби зайнятості є:
     розробка та здійснення заходів щодо реалізації державної політики зайнятості, які забезпечують зайнятість працездатного населення та матеріальну допомогу громадянам у разі безробіття;
     систематичне вивчення процесів, що відбуваються на ринку праці, у сфері професійної зайнятості та професійного навчання, і розробка на цій основі необхідних прогнозів для вироблення і вжиття заходів щодо регулювання ринку праці та зайнятості робочої сили;
     раціональне й ефективне використання державного фонду сприяння зайнятості населення;
     контроль за дотриманням законодавства про зайнятість підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності.
( Абзац пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
 
     3. Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, його соціальним захистом від безробіття, надаються державною службою зайнятості безплатно.
 
     4. Державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань:
     а) інформує населення про стан ринку праці, наявність вільних робочих місць і вакантних посад на підприємствах, в установах і організаціях держави, про послуги, що надаються службою зайнятості;
     б) консультує громадян з питань одержання роботи, в тому числі в інших населених пунктах держави, умов і оплати праці;
     в) інформує та консультує власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи щодо наявності незайнятої робочої сили на відповідній території, можливості забезпечення нею підприємств, установ і організацій, включаючи проведення переселення громадян і членів їх сімей з інших регіонів держави;
     г) веде облік громадян, які звертаються з питань працевлаштування, вільних робочих місць і вакантних посад, створює автоматизовані банки даних про потребу підприємств, установ і організацій у кадрах;
     д) здійснює добір і направлення на підприємства, в установи і організації усіх форм власності, працівників потрібних професій (спеціальностей) і кваліфікації, контроль за їх працевлаштуванням; веде первинний облік працевлаштування громадян, а також громадян, направлених на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку і оплачувані громадські роботи;
     є) сприяє створенню додаткових робочих місць на підприємствах, в установах і організаціях для використання праці громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також на територіях пріоритетного розвитку;
     ж) розробляє прогнози щодо структури робочих місць, потреби підприємств, установ і організацій у працівниках за їх професійним складом та визначає на цій основі обсяги і напрями професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних працівників та незайнятого населення;
     з) здійснює заходи щодо професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних працівників і безробітних з метою підвищення їх конкурентної спроможності на ринку праці як у навчальних закладах системи служби зайнятості, так і в інших навчальних закладах з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів громадян;
     і) бере участь у підготовці та реалізації державних і територіальних програм зайнятості, заходів щодо запобігання безробіттю; ( Підпункт "і" пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     к) вносить до місцевих державних адміністрацій пропозиції про бронювання на підприємствах, в установах і організаціях до 5 процентів загальної кількості робочих місць для осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
     л) бере участь в організації оплачуваних громадських робіт для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім для осіб, зареєстрованих як безробітні, на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності та за договорами на інших підприємствах, в установах і організаціях; ( Підпункт "л" пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )
     м) подає допомогу бажаючим влаштуватися на роботу громадянам, у тому числі тим, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
     н) реєструє безробітних, забезпечує їх працевлаштування, в тому числі за бажанням направляє безробітних на сезонні та оплачувані громадські роботи, виплачує допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу по безробіттю, надає одноразову матеріальну допомогу безробітним та членам сімей, які перебувають на їх утриманні, а також матеріальну допомогу громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надає безпроцентні позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю;
( Підпункт "н" пункту 4 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     о) виплачує матеріальну допомогу громадянам, які за направленням служби зайнятості проходять професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку; ( Підпункт "о" пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     п) готує пропозиції щодо визначення територій пріоритетного розвитку, де збільшення кількості робочих місць заохочується державою;
     р) інформує населення про наявність навчальних закладів, центрів, курсів, технічних шкіл, комбінатів, пунктів підготовки та перепідготовки кадрів, про строки навчання;
     с) проводить роботу з питань організації професійної діяльності громадян України за кордоном;
     т) видає суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на посередництво у працевлаштуванні за кордоном; ( Підпункт "т" пункту 4 в редакції Постанов КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93, N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98, N 1622 ( 1622-99-п ) від 01.09.99, N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 )
     у) видає дозволи на працевлаштування іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін;
( Підпункт "у" пункту 4 в редакції Постанов КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93, N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     ф) здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, законодавства про зайнятість населення. Вживає заходів до запобігання незаконному використанню робочої сили; ( Підпункт "ф" пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     х) розробляє статистичну звітність про стан ринку праці, попит і пропонування на робочу силу, іншу звітність про зайнятість населення, забезпечує її достовірність та своєчасне подання;
     ц) веде облік та складає звіти про витрачання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.
 
     5. Державний центр зайнятості Мінпраці несе відповідальність за:
     проведення на території держави єдиної політики зайнятості;
     організаційно-методичне забезпечення діяльності місцевих ланок державної служби зайнятості;
     створення і розвиток матеріально-технічної, виробничої, поліграфічної бази державної служби зайнятості всіх рівнів;
     створення на основі автоматизації та комп'ютеризації єдиної республіканської інформаційно-довідкової системи державної служби зайнятості;
     формування системи професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки незайнятих громадян;
     організацію підготовки кадрів для державної служби зайнятості та створення ефективної системи підвищення кваліфікації її працівників;
     раціональне використання державного фонду сприяння зайнятості населення;
     визначення оптимальної структури і чисельності працівників місцевих органів державної служби зайнятості, економне витрачання коштів на її утримання;
     діяльність підприємств, установ та організацій служби зайнятості. ( Абзац пункту 5 в редакції Постанови КМ N 315
( 315-93-п ) від 29.04.93 )
 
     6. Центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські центри зайнятості несуть відповідальність за: ( Абзац перший пункту 6 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     організацію діяльності підпорядкованих їм структур державної служби зайнятості;
     територіальний перерозподіл трудових ресурсів регіону з урахуванням здійснення заходів щодо сприяння добровільному переселенню громадян і членів їх сімей;
     своєчасність і достовірність аналізу і прогнозу стану ринку праці, розробку територіальних програм зайнятості;
     видання спеціалізованих інформаційних бюлетенів, забезпечення районних, міськрайонних, міських і районних у місті служб зайнятості інформацією про стан ринку праці в межах регіону;
( Абзац п'ятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     раціональне використання державного фонду сприяння зайнятості населення, що знаходяться в їх розпорядженні.
 
     7. Районні, міськрайонні, міські та районні в місті центри зайнятості несуть відповідальність за: ( Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     своєчасне і якісне надання кожному громадянину, який звернувся до державної служби зайнятості, безплатних послуг по працевлаштуванню, професійній орієнтації та підготовці;
     обгрунтованість призначення і виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, надання одноразової матеріальної допомоги безробітному та членам сім'ї, які перебувають на його утриманні, матеріальної допомоги громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надання безпроцентної позики безробітним для зайняття, підприємницькою діяльністю; ( Абзац третій пункту 7 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     збереження у таємниці соціальних даних кожного громадянина, який користується послугами державної служби зайнятості;
     об'єктивність при наданні послуг щодо консультування та працевлаштування громадян, які звернулися до місцевої служби зайнятості;
     раціональне використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, що знаходяться в їх розпорядженні.
 
     8. Державна служба зайнятості має право:
     а) одержувати від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, статистичні дані про наявність вільних робочих місць і вакантних посад, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників;
( Підпункт "а" пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )
     б) укладати за дорученням підприємств, установ і організацій усіх форм власності, договори з громадянами при їх працевлаштуванні з попередньою (при необхідності) професійною підготовкою, оплатою вартості проїзду, добових, а також подавати допомогу при переїзді на нове місце проживання та роботи за рахунок коштів цих підприємств, установ і організацій;
     в) розпоряджатися в установленому порядку коштами державного фонду сприяння зайнятості населення за напрямами, визначеними державними і територіальними програмами зайнятості населення, та кошторисами на утримання органів державної служби зайнятості;
( Підпункт "в" пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     г) припиняти або скасовувати виплату допомоги по безробіттю;
     д) вносити пропозиції до місцевих державних адміністрацій про припинення на строк до 6 місяців рішення підприємств про вивільнення працівників у разі утруднення їх наступного працевлаштування з частковою або повною компенсацією витрат підприємств, викликаних цією відстрочкою, з визначенням джерел фінансування;
     є) укладати договори з професійно-технічними, іншими навчальними закладами, зокрема вузами, на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку громадян, які зареєстровані у службі зайнятості і потребують одержання нової професії (спеціальності) або підвищення кваліфікації, та оплачувати вартість їх професійного навчання, підвищення кваліфікації та перенавчання;
     ж) створювати додатково у разі необхідності за погодженням з Мінпраці підприємства, установи та організації державної служби зайнятості; ( Підпункт "ж" пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )
     з) відвідувати підприємства, установи і організації для контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення і вирішення питань, пов'язаних із соціальним захистом громадян;
     і) одержувати від громадянина довідку про стан здоров'я, якщо це потрібно при направленні на підготовку і перепідготовку для оволодіння відповідною професією (спеціальністю);
     к) вносити в установленому порядку пропозиції про притягнення до відповідальності службових осіб, винних у порушенні законодавства про зайнятість населення;
     л) стягувати відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі:
     відмови у прийнятті на роботу громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у межах установленої броні;
     використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості;
     посередництво у працевлаштуванні за кордоном без ліцензії, виданої Державним центром зайнятості Мінпраці; ( Абзац четвертий підпункту "л" пункту 8 в редакції Постанови КМ N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 )
     неподання або порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, як це передбачено пунктом 5 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення".
( Підпункт "л" пункту 8 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     м) стягувати з підприємств, установ та організацій усіх форм власності суми прихованих або занижених обов'язкових зборів і недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення;
( Пункт 8 доповнено підпунктом "м" згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     н) компенсувати підприємствам, установам та організаціям до 50 відсотків витрат на перепідготовку працівників, які підлягають скороченню у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у разі їх працевлаштування; ( Пункт 8 доповнено підпунктом "н" згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     о) припиняти дію наказів, інструкцій та інших рішень підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що суперечать законодавству про зайнятість населення. У необхідних випадках вносити до вищестоящих органів пропозиції про їх скасування; ( Пункт 8 доповнено підпунктом "о" згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     п) стягувати з підприємств, установ та організацій суми витрат, пов'язаних із працевлаштуванням, професійною підготовкою, перепідготовкою, виплатою допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю у разі відмови у прийнятті на роботу спеціалістів, які раніше були ними заявлені. ( Пункт 8 доповнено підпунктом "п" згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
 
     9. Державна служба зайнятості може надавати у встановленому порядку підприємствам, установам і організаціям за договорами платні послуги, не пов'язані з забезпеченням зайнятості населення, із зарахуванням одержаних коштів і частини прибутку підприємств, установ та організацій, що створюються державною службою зайнятості до державного фонду сприяння зайнятості населення і спрямуванням до 25 процентів цих коштів на розвиток служби зайнятості та матеріальне заохочення її працівників. Порядок витрачання коштів визначається Мінпраці. ( Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )
 
     10. Директор Державного центру зайнятості Мінпраці призначається цим Міністерством, директори центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних. Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості - Мінпраці за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. ( Абзац перший пункту 10 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     Порядок призначення керівників інших підрозділів державної служби зайнятості встановлюється Мінпраці.
 
     11. Фонд оплати праці державної служби зайнятості визначається виходячи із загальної чисельності працюючих у державній службі зайнятості та діючих умов оплати праці працівників цієї служби. ( Пункт 11 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
 
     12. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, передбачених на ці цілі.
     Структура, штатний розпис і кошторис на утримання Державного центру зайнятості Мінпраці затверджуються цим Міністерством, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості - Державним центром зайнятості Мінпраці. ( Абзац другий пункту 12 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
 
     13. Державний центр зайнятості Мінпраці як учасник зовнішньоекономічних зв'язків має право в установленому порядку відкривати інвалютний рахунок в установах банків.
 
     14. Державний центр зайнятості Мінпраці, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські і районні у містах центри зайнятості є юридичними особами і мають печатку із зображенням Державного Герба України. ( Пункт 14 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )

 

Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 червня 1991 р. N 47


 
ПОЛОЖЕННЯ
про державний фонд сприяння зайнятості населення


( У тексті Положення посилання "Української РСР, УРСР" замінено на посилання "України", "Кримської АРСР" - на "Республіки Крим", "республіканський бюджет" - на "державний бюджет", "Республіканський центр зайнятості" - на "Держаний центр зайнятості", "республіканський (Кримської АРСР) центр зайнятості" - на "Кримський республіканський центр зайнятості" згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )

 
     1. Державний фонд сприяння зайнятості населення є самостійною фінансовою системою і утворюється на державному і місцевому рівнях за рахунок:
     асигнувань державного і місцевих бюджетів, розмір яких встановлюється Верховною Радою України;
     обов'язкових внесків підприємств, установ, організацій всіх форм власності (крім сільськогосподарських підприємств), які займаються виробничо-господарською або комерційною діяльністю. Норматив обов'язкових відрахувань визначається при затвердженні Державного бюджету України на наступний рік. При цьому до 20 відсотків коштів централізується в Державному центрі зайнятості Міністерства праці; { Абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 432 ( 432-96-п ) від 18.04.96 - зміни втратили чинність на підставі Постанови КМ N 617 ( 617-2006-п ) від 11.05.2006 }
     добровільних внесків об'єднань громадян, громадян, зарубіжних фірм, інших надходжень;
     коштів служби зайнятості, отриманих від надання платних послуг підприємствам та організаціям, і частини прибутку підприємств, установ та організацій, що створюються державною службою зайнятості.
( Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )
 
     2. Кошти державного фонду сприяння зайнятості населення зосереджуються в Державному центрі зайнятості Міністерства праці України, Кримському республіканському центрі зайнятості, обласних, районних, міських і районних у місті центрах зайнятості.
     Перерахування бюджетних коштів до державного фонду сприяння зайнятості населення провадиться у порядку, встановленому Міністерством праці України разом з Міністерством фінансів України.
 
     3. Кошти державного фонду сприяння зайнятості населення до складу Державного бюджету України, державного бюджету Республіки Крим і місцевих бюджетів не входять і знаходяться у розпорядженні державної служби зайнятості, яка відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) є розпорядником цих коштів.
 
     4. Кошти державного фонду сприяння зайнятості населення витрачаються на фінансування заходів, передбачених республіканськими і територіальними програмами зайнятості.
     На республіканському рівні фінансується:
     розвиток центрів підготовки і навчання вивільнюваних працівників та незайнятого населення, професійної орієнтації населення, інформаційно-обчислювальних центрів, поліграфічної бази, власних підприємств служби зайнятості, створення гуртожитків і тимчасового житла для осіб без певного місця проживання;
     проведення наукових досліджень і розробок з проблем ринку праці та зайнятості населення;
     забезпечення міжнародного співробітництва у розв'язанні проблем зайнятості населення;
     надання в окремих випадках допомоги Кримському республіканському центру зайнятості, обласним, Київському міському центрам зайнятості;
     утримання працівників підрозділів державної служби зайнятості, їх підготовка та підвищення кваліфікації.
     На рівні Республіки Крим і місцевому рівні фінансується:
     професійне орієнтування та працевлаштування населення;
     професійна підготовка, підвищення кваліфікації та перепідготовка вивільнюваних працівників і безробітних;
     організація додаткових робочих місць у галузях народного господарства;
     залучення безробітних до оплачуваних громадських робіт;
     надання безпроцентної позички безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю;
     виплата допомоги по безробіттю та надання матеріальної допомоги членам сім'ї безробітного, які перебувають на його утриманні, а також громадянам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
     видання спеціальних інформаційних бюлетенів про потреби територій в кадрах і можливості працевлаштування;
     здійснення інших витрат, пов'язаних із соціальним захистом прав громадян України на працю.
 
     5. Проекти бюджетів республіканських і місцевих частин державного фонду сприяння зайнятості населення на планований рік розробляються Міністерством праці України і його органами на місцях з участю державної служби зайнятості на основі республіканських і територіальних програм зайнятості та подаються на затвердження відповідно до Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Республіки Крим, виконкомів обласних, Київської міської Рад народних депутатів.
 
     6. Кримський республіканський центр зайнятості, обласні, Київський міський центри зайнятості в межах затверджених бюджетів і кошторисів самостійно розпоряджаються коштами державного фонду сприяння зайнятості населення.
 
     7. З метою зосередження коштів державного фонду сприяння зайнятості населення та їх використання для Державного центру зайнятості Міністерства праці України, Кримського республіканського центру зайнятості, обласних, Київського міського центрів зайнятості відкриваються розрахункові рахунки в установах банків, а для районних, міжрайонних, міських і районних у місті центрів зайнятості - поточні рахунки в установах банків. Операції з рахунків фонду здійснюються в порядку, передбаченому правилами Національного банку України, і за розрахунково-грошовими документами установлених форм.
 
     8. Порядок надходження, обліку і використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення визначається інструкцією, затвердженою Міністерством праці України разом з Міністерством фінансів України і Національним банком України.
 
     9. Контроль за своєчасним і повним надходженням обов'язкових відрахувань коштів із державних і місцевих бюджетів до державного фонду сприяння зайнятості населення здійснюється державною службою зайнятості з залученням в необхідних випадках державної податкової служби.
     Звіти про використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення з метою інформування громадськості публікуються щорічно.
 
     10. Кошти державного фонду сприяння зайнятості населення, не використані у поточному (звітному році), вилученню не підлягають.
 
     11. Контроль за раціональним і ефективним використанням коштів державного фонду сприяння зайнятості населення здійснюється на рівні України - Міністерством праці України, на рівні Республіки Крим та областей - Державним центром зайнятості, на рівні міст районів - Кримським республіканським центром зайнятості, обласними центрами зайнятості.

 
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 червня 1991 р. N 47 ( Положення в редакції Постанови КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )
 
( Положення втратило чинність на підставі Постанови КМ N 578 ( 578-98-п ) від 27.04.98 )
 

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок реєстрації громадян як безробітних,
виплати допомоги по безробіттю та про умови
подання додаткової матеріальної та іншої
допомоги безробітним і членам їхніх сімей


     Цим Положенням визначаються порядок реєстрації громадян як безробітних, виплати допомоги по безробіттю та умови подання додаткової матеріальної та іншої допомоги безробітним і членам їхніх сімей.
 
Реєстрація громадян як безробітних
 
     1. Реєстрація громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості за місцем їхнього проживання.
     Реєстрації підлягають працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку (або інших передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність підходящої роботи, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.
 
     2. Працівники, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва й праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ і організацій, скороченням чисельності або штату працівників (пункт 1 статті 40 Кодексу законів про працю України ) ( 322-08 ), і військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, реєструються в державній службі зайнятості не пізніш як за десять календарних днів до закінчення тримісячного терміну як такі, що шукають роботу. У разі, коли вивільнений працівник без поважних причин своєчасно не зареєструвався в державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, або відмовився від двох пропозицій підходящої роботи, він втрачає пільги, передбачені статтею 26 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12), і реєструється на загальних підставах нарівні з іншими незайнятими громадянами.
     3. Реєстрація громадян проводиться при пред'явленні ними паспорта (свідоцтва про народження) і трудової книжки. Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, довідку про останнє заняття, видану за місцем проживання відповідною житлово-експлуатаційною організацією, місцевим органом державної виконавчої влади. Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Прикордонних військ, військ внутрішньої та конвойної охорони, цивільної оборони, органів внутрішніх справ, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, пред'являють військовий квиток. Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов'язані пред'явити довідку про звільнення.
     При реєстрації кожному громадянину видається пам'ятка про порядок надання послуг державною службою зайнятості, зміст якої затверджується Міністерством праці.
 
     4. Громадянам, зареєстрованим відповідно до пунктів 1 і 2 цього Положення протягом десяти календарних днів, державною службою зайнятості підбирається підходяща робота. Строк підбору підходящої роботи для працівників, вивільнених з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України становить три місяці з дня їхнього звільнення.
     У разі хвороби або з інших поважних причин, що підтверджуються документами, строк підбору підходящої роботи громадянину після його реєстрації відповідно продовжується.
     Якщо вивільнений працівник не працевлаштований протягом другого і третього місяців після його звільнення, виплата йому середньомісячної заробітної плати за цей період провадиться за попереднім місцем роботи в дні видачі заробітної плати при пред'явленні трудової книжки.
 
     5. Зареєстровані громадяни визнаються безробітними, якщо протягом десяти календарних днів з дня реєстрації їм не було запропоновано підходящу роботу.
     Працівники, вивільнені відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) і зареєстровані в службі зайнятості не пізніш як за десять календарних днів до закінчення тримісячного терміну як такі, що шукають роботу, визнаються безробітними з наступного дня після закінчення тримісячного терміну, встановленого для підбору роботи.
 
     6. Рішення про надання громадянину статусу безробітного приймається керівником центру зайнятості, де громадянин зареєструвався як такий, що шукає роботу.
 
            Виплата допомоги по безробіттю
     7. Право на допомогу по безробіттю мають громадяни, визнані в установленому порядку безробітними, які не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів, що перевищують розмір мінімальної заробітної плати.
 
     8. Для одержання допомоги по безробіттю громадянин на одинадцятий день після реєстрації подає особисто до державної служби зайнятості письмову заяву і заповнену картку персонального обліку безробітного за формою, затвердженою Міністерством праці. Якщо цей день є неробочим, зазначені документи подаються наступного робочого дня.
 
     9. Допомога по безробіттю виплачується з одинадцятого дня після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості до вирішення питання про його працевлаштування, але не більш як 12 місяців протягом наступних трьох років, а для осіб передпенсійного віку (за два роки до настання права на повну пенсію) - 18 місяців підряд. У перший рік допомога подається не більш як 6 місяців, у другий - не більш як 3 місяці, у третій рік - залишок, не використаний за попередні два роки (за винятком працівників, вивільнених відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ).
     Для осіб, які шукають роботу вперше, тривалість виплати допомоги становить 6 місяців.
 
     10. Громадянам, які мають право на одержання допомоги по безробіттю, гарантується її виплата у розмірі не менш як 50 відсотків середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не нижче встановленої законодавством мінімальної заробітної плати - при втраті роботи на підприємстві, в установі та організації, якщо громадянин протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, мав оплачувану роботу не менш як 12 тижнів. Громадянам, які закінчили навчання у професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах (очні форми навчання) і протягом місяця звернулися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, а також громадянам, звільненим з дійсної військової служби в Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, військах внутрішньої та конвойної охорони, цивільної оборони, органах внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативної (невійськової) служби, які протягом трьох місяців після звільнення звернулися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, допомога по безробіттю подається у розмірі не нижче мінімальної заробітної плати.
     Громадяни, вивільнені відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, а також особи, які втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або настання професійного захворювання, в результаті чого потребують професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації, одержують допомогу по безробіттю у розмірі 75 відсотків середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом наступних трьох місяців після того, як вивільнений працівник одержав статус безробітного, та 50 відсотків - протягом наступних шести місяців, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної галузі, і не нижче встановленої законодавством мінімальної заробітної плати.
     У всіх інших випадках, включаючи громадян, які шукають роботу вперше або після тривалої (понад один рік) перерви, допомога по безробіттю виплачується у розмірі не нижче 75 відсотків встановленої законодавством мінімальної заробітної плати.
     11. Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може бути вищим від середньомісячної заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної галузі.
 
     12. Допомога безробітним виплачується не рідше одного разу на тиждень установами банків на підставі іменних чеків установленого зразка, що видаються державною службою зайнятості. Міністерство праці може визначити інший порядок виплати допомоги виходячи з місцевих умов.
 
     13. У разі хвороби безробітного допускається одержання допомоги по безробіттю іншими особами при пред'явленні доручення, оформленого в установленому порядку, та довідки за підписом головного і лікуючого лікарів, засвідчених печаткою (до затвердження нового зразка лікарняного листка). Такий порядок діє і в разі виникнення необхідності догляду за хворою дитиною за умови, що догляд не може здійснювати інша особа, яка проживає разом з безробітним.
 
     14. Розмір коштів на виплату допомоги по безробіттю визначається Кримським республіканським центром зайнятості, обласними, Київським і Севастопольським міськими центрами зайнятості в межах частин державного фонду сприяння зайнятості населення, що є в їх розпорядженні. У разі, коли цих коштів недостатньо, як виняток, можливе використання для вказаних цілей коштів із резерву державного фонду сприяння зайнятості населення.
 
     15. У період одержання громадянином допомоги по безробіттю за ним зберігається безперервний трудовий стаж.
     У трудовій книжці безробітного державною службою зайнятості робиться запис про час початку і закінчення виплати йому допомоги по безробіттю.
 
     16. Виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі:
     а) працевлаштування безробітного;
     б) проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;
     в) закінчення строку виплати допомоги по безробіттю;
     г) одержання допомоги по безробіттю обманним шляхом;
     д) засудження особи, яка отримує допомогу по безробіттю, або направлення за вироком суду до лікувально-трудового профілакторію;
     е) призначення пенсії відповідно до законодавства України.
 
     17. Виплата допомоги по безробіттю може бути відкладена на термін до трьох місяців у разі:
     а) надання громадянину відповідно до діючого порядку вихідної допомоги та інших виплат при вивільнюванні з підприємств, установ і організацій, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім сімейної допомоги та допомоги, виплачуваної з громадських фондів;
     б) звільнення з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і статтею 41 Кодексу законів про працю України ( 322-08 );
     в) порушення умов пункту 4 статті 28 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 );
     г) звільнення громадянина з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин.
 
     18. Виплата допомоги по безробіттю може бути припинена на термін до трьох місяців у разі:
     а) відмови громадянина від двох пропозицій підходящої роботи;
     б) приховування від державної служби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю;
     в) порушення безробітним умов його реєстрації та перереєстрації як безробітного;
     г) відсутності більше одного місяця безробітного за місцем проживання без погодження з державною службою зайнятості;
     д) відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням служби зайнятості;
     е) припинення навчання у навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів без поважних причин.
     Період, на який припиняється виплата допомоги по безробіттю, зараховується до загального періоду виплати допомоги по безробіттю.
 
Подання додаткової матеріальної та іншої допомоги
безробітним і членам їхніх сімей
 
     19. Членам сім'ї, які перебувають на утриманні безробітного, а також громадянам, які втратили право на допомогу по безробіттю у зв'язку із закінченням установленого терміну її виплати, подається матеріальна та інша допомога (включаючи дотації за користування житлом, комунальними послугами, громадським транспортом) у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати у розрахунку на кожного з них за рахунок коштів місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості населення, а в разі його відсутності - асигнувань, що виділяються з бюджету місцевих державних адміністрацій, або на підставі колективних угод (договорів), за умови дотримання безробітним установлених рекомендацій. У разі смерті безробітного членам сім'ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується одноразова матеріальна допомога у розмірі двомісячної допомоги по безробіттю, але не менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
     Умови надання матеріальної та іншої допомоги (строки, періодичність тощо) визначаються Радою Міністрів Республіки Крим, місцевими органами державної виконавчої влади.
 
     20. Відповідальність за правильність і своєчасність виплати допомоги по безробіттю, матеріальної та інших видів допомоги безробітним і членам їхніх сімей, які перебувають на їх утриманні, несе керівник центру зайнятості, рішенням якого громадянину надано статус безробітного.
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 червня 1991 р. N 47
 
( Положення втратило чинність на підставі Постанови КМ N 578 ( 578-98-п ) від 27.04.98 )
 
ПОЛОЖЕННЯ
про організацію оплачуваних громадських робіт
 
( У тексті Положення посилання "Української РСР" замінено на посилання "України", "місцеві Ради народних депутатів" - на "місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів" згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )

 
     1. Оплачувані громадські роботи* - це загальнодоступні й такі, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки, види тимчасової трудової діяльності безробітних або частково незайнятих громадян.
_______________________________
* Надалі - громадські роботи.
     2. Громадські роботи організуються з метою:
     надання тимчасової роботи громадянам, які втратили роботу і заробіток, в першу чергу безробітним, а також юнакам у період до призову в Збройні Сили, учнівській молоді у вільний від навчання час;
     забезпечення роботою осіб передпенсійного віку, інвалідів, які втратили професійну й територіальну мобільність, необхідну для повноцінної трудової діяльності в умовах ринкової економіки;
     трудової реабілітації осіб, які мали значну перерву в професійній діяльності у зв'язку із тривалою хворобою, вихованням дітей, доглядом за непрацездатними членами сім'ї, позбавленням волі чи з інших причин.
 
     3. Організація проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах та організаціях комунальної власності і за договорами на інших підприємствах, в установах та організаціях здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами відповідних Рад народних депутатів за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні. ( Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )
     Конкретні види та обсяги таких робіт визначаються виходячи із ситуації, що склалася на ринку праці в даній місцевості, і складу осіб, які мають в них потребу. В першу чергу організовуються такі види громадських робіт: благоустрій території населеного пункту; допомога будівельним організаціям у виконанні робіт по будівництву об'єктів соціальної сфери та селу під час весняно-польових робіт, сінокосіння, збирання врожаю; робота на овочевих базах; догляд за престарілими та інвалідами тощо.
 
     4. Для проведення громадських робіт місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів створюють на підвідомчих підприємствах, в установах і організаціях за рахунок коштів місцевого бюджету спеціальні додаткові робочі місця, в тому числі з гнучкими формами праці, а також визначають умови та порядок створення таких робочих місць на інших підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності й господарювання.
     Зазначені робочі місця створюються перш за все у сфері побутового обслуговування, охорони здоров'я, соціального забезпечення, торгівлі, громадського харчування, культури та спорту з урахуванням потреб населення.
 
     5. Громадські роботи фінансуються за рахунок місцевого бюджету, коштів підприємств, установ і організацій, для яких ці роботи виконуються, а в окремих випадках - коштів державного фонду сприяння зайнятості населення в частині організації таких робіт для безробітних.
 
     6. Направлення громадян на громадські роботи здійснюється місцевими центрами зайнятості.
     Участь громадян у громадських роботах допускається лише за їх згодою. При цьому повинні по можливості враховуватися професійні навички і нахили працівника.
 
     7. З громадянами, які бажають брати участь у громадських роботах, підприємства, установи, організації або місцеві центри зайнятості укладають строковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування на підходящу роботу. Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні, в першу чергу ті, у яких закінчився встановлений строк виплати допомоги по безробіттю. ( Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )
     У разі одержання постійної підходящої роботи укладений із громадянином договір підлягає розірванню.
 
     8. На громадських роботах може застосовуватись як індивідуальна, так і колективна форма організації та оплати праці.
 
     9. Громадянам, зайнятим на громадських роботах, тривалість робочого часу встановлюється відповідно до законодавства про працю.
     До оплачуваного робочого часу безробітних, зайнятих на громадських роботах, включається по 2 години на тиждень, призначені для пошуку постійної роботи та відвідування центру зайнятості.
     За бажанням громадян можуть проводитися підсумований облік робочого часу, використовуватися гнучкі форми організації робочого дня і робочого тижня, а також вводитися скорочений робочий час з оплатою пропорційно відпрацьованому часу.
     Період участі у громадських роботах зараховується до загального і безперервного трудового стажу.
 
     10. Оплата праці громадян, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу, але не нижче мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством України, при якісному виконанні норм праці.
     За безробітними громадянами зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені Законом України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ). ( Пункт 10 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )
 
     11. На громадян, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності.
 
     12. Контроль за організацією громадських робіт здійснює державна служба зайнятості.
 
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 червня 1991 р. N 47
 
ПОЛОЖЕННЯ
про інспекцію по контролю за додержанням
законодавства про зайнятість населення
 
( У тексті Положення посилання "УРСР" замінено на посилання "України", "Республіканський центр зайнятості" - на "Державний центр зайнятості", "республіканський (Кримської АРСР) центр зайнятості" - на "Кримський республіканський центр зайнятості" згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )
 
( У тексті Положення слова "установи і організації, незалежно від форм власності й господарювання" в усіх відмінках замінено словами "установи та організації усіх форм власності" у відповідних відмінках, а слова "Міністерство праці України" в усіх відмінках - словом "Мінпраці" у відповідних відмінках згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )

 
     1. Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі - інспекція) входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.
     У своїй діяльності інспекція керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ), цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами
і  працює  у  взаємодії  з  державною  податковою  адміністрацією,
правоохоронними  органами,  місцевими органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування.
( Пункт 1 із змінами,  внесеними  згідно з  Постановою  КМ  N  315
( 315-93-п )  від 29.04.93,  в   редакції   Постанови  КМ  N  1435
( 1435-98-п ) від 14.09.98 )

     2. Інспекція складається з інспекції Державного центру зайнятості Мінпраці, інспекцій центрів зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості на правах підрозділів відповідних центрів зайнятості. ( Абзац перший пункту 2 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     У містах з населенням понад 500 тис. чоловік може створюватися структурний підрозділ інспекції обласного центру зайнятості. В інших містах, а також у районах вводиться посада інспектора інспекції обласного центру зайнятості.
 
     3. Начальники інспекцій призначаються на посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому Мінпраці.
 
     4. Начальник інспекції (інспектор) з питань застосування законодавства про зайнятість населення підпорядковується керівникові вищестоящої інспекції.
 
     5. Основними завданнями інспекції є:
     здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями законодавства про зайнятість; ( Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     забезпечення громадянам прав і гарантій у галузі зайнятості шляхом здійснення заходів щодо запобігання та усунення виявлених порушень законодавства про зайнятість населення.
 
     6. Інспекція відповідно до покладених на неї завдань:
     а) проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцям, передусім щодо: ( Абзац перший підпункту "а" пункту 6 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту;
( Абзац третій підпункту "а" пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 ) створення спеціалізованих робочих місць для інвалідів;
     організації оплачуваних громадських робіт;
     забезпечення особливих гарантій працівників, вивільнюваних у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ і організацій, скороченням чисельності або штату працівників; ( Абзац підпункту "а" пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     подання державній службі зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), про всіх прийнятих працівників, про наступне вивільнення працівників та фактично вивільнених працівників; ( Абзац підпункту "а" пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93, в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     б) забезпечує правильність і своєчасність застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами і організаціями;
     в) здійснює контроль за додержанням громадянами законодавства про зайнятість населення, рекомендацій служби зайнятості в період вирішення питання про працевлаштування та виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, надання одноразової матеріальної допомоги безробітному та членам сім'ї, які перебувають на його утриманні, матеріальної допомоги громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю; ( Підпункт "в" пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     г) перевіряє відповідність діяльності суб'єктів підприємництва, що надають платні послуги, пов'язані з посередництвом у працевлаштуванні громадян за кордоном на підставі ліцензії, виданої Державним центром зайнятості Мінпраці, умовам і правилам провадження такої діяльності; ( Підпункт "г" пункту 6 в редакції Постанов КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93, N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 )
     д) здійснює заходи, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості; ( Підпункт "д" пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     є) сприяє організації правового навчання працівників підприємств, установ, організацій та інших роботодавців, а також проведенню серед населення роз'яснювальної роботи по законодавству про права громадян на працю і зайнятість;
     ж) розглядає заяви і скарги громадян, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до компетенції інспекції, вносить відповідні пропозиції керівництву державної служби зайнятості. ( Підпункт "ж" пункту 6 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
 
     7. Інспекція Державного центру зайнятості Мінпраці, крім функцій, зазначених у пункті 6:
 
     а) визначає головні напрями діяльності інспекцій центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційну і методичну допомогу, вивчає, аналізує та узагальнює досвід їх роботи;
 
     б) роз'яснює порядок застосування нормативно-правових актів з питань зайнятості населення, забезпечує однакове застосування вимог цих нормативно-правових актів, розробляє пропозиції щодо їх удосконалення;
 
     в) організовує своєчасний розгляд заяв і скарг громадян, підприємств, установ та організацій на дії працівників інспекцій низової ланки;
 
     г) аналізує додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями, що провадять діяльність на території України.
( Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
 
     8. Інспекції надається право:
     а) безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації усіх форм власності з метою контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
     Ознайомлюватися з документами та одержувати від підприємств, установ та організацій копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з питань додержання законодавства про зайнятість населення, інші документи і відомості, необхідні для виконання інспекцією своїх завдань;
( Підпункт "а" пункту 8 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     б) давати власнику (керівнику) підприємства, установи та організації або уповноваженому ним органу та іншим роботодавцям у разі виявлення порушень законодавства про зайнятість населення приписи про їх усунення.
     Приписи підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням у місячний строк інспекції про вжиті заходи;
( Підпункт "б" пункту 8 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     в) ставити перед керівниками підприємств, установ, організацій або вищестоящих господарських органів питання про накладення стягнення на службових осіб, винних у порушенні законодавства про зайнятість населення;
     г) застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону; ( Підпункт "г" пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     д) припиняти діяльність суб'єктів підприємництва, що надають платні послуги, пов'язані з, посередництвом у працевлаштуванні громадян за кордоном без ліцензії, виданої Державним центром зайнятості Мінпраці; ( Підпункт "д" пункту 8 в редакції Постанов КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93, N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 )
     є) скасовувати незаконні рішення нижчестоящих інспекцій щодо забезпечення прав і гарантій громадян у галузі зайнятості, застосування санкцій за порушення законодавства про зайнятість;
     ж) припиняти дію наказів, інструкцій та інших рішень підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що суперечать законодавству про зайнятість населення. В необхідних випадках вносити до вищестоящих органів пропозиції про їх скасування.
 
     9. Працівники інспекції зобов'язані:
     здійснювати якісне проведення перевірок додержання законодавства про зайнятість населення та об'єктивність їх результатів;
     надавати допомогу підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, фермерам та іншим роботодавцям у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням законодавства про зайнятість населення, організацією правового навчання працівників; ( Абзац третій пункту 9 в редакції Постанови КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )
     проводити роботу по роз'ясненню та пропаганді законодавства про зайнятість населення, аналізувати практику застосування його основних положень;
     зберігати державну, службову і комерційну таємницю, отриману під час здійснення своїх посадових повноважень, не повідомляти підприємствам відомостей щодо осіб, які звернулися до них із заявою, скаргою, якщо цього вимагає заявник. ( Пункт 9 доповнено абзацом п'ятим згідно з Постановою КМ N 1435 ( 1435-98-п ) від 14.09.98 )

 
     10. Дії працівників інспекції можуть бути оскаржені до вищестоящого за підпорядкованістю органу, а також до суду в порядку, встановленому чинним законодавством. ( Пункт 10 в редакції Постанови КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )

Останнє оновлення на Середа, 28 квітня 2010, 12:20
 
Template Design ah-68 | Copyright © 2010 by Honcharuk and Partners Law Firm

Матеріали, опубліковані на сайті, взято з відкритих джерел, підготовлено працівниками порталу Трудове право або придбано на комерційних засадах.

Використання матеріалів порталу Трудове право можливо лише за умови зазначення джерела такого матеріалу, тобто гіперпосилання www.trudovepravo.com.ua